Канарейки, 9-й калибр и тромбон - Гарик Сукачёв, Кампанелла Каменной Звезды

Эй, налей-ка мне 200 грамм отпускного,

Нахлобучь, вместо шляпы, на макушку тромбон.

Я раздал все долги под честное слово Em

И плюнул луной в пропитой небосклон.

Кто скажет про мою девчонку.

Что она совсем некрасива,

Кто скажет про мои штиблеты,

Что они несвежи, Em Em+7

Но зато я надраил Em Em+7 Все улицы в этом городе C Беспощадным блеском H Em

Моей бессмертной души.

Эй, налей-ка мне 200 грамм наудачу,

Да еще приплюсуй к ним 9-й калибр.

Побрей мне башку вместо меди на сдачу,

И я сожгу все старые письма, а пепел брошу в сортир.

Кто скажет про мою девчонку.

Что она совсем некрасива,

Кто скажет про мои штиблеты,

Что они несвежи,

Но зато я надраил

Все улицы в этом городе

Беспощадным блеском

Моей бессмертной души.

Эй, налей-ка мне 200 грамм на веселье,

И когда я отсюда рвану по прямой.

Раздав все долги, посадив канареек

В прореху кармана, чтобы греть их рукой.

Кто скажет про мою девчонку.

Что она совсем некрасива,

Кто скажет про мои штиблеты,

Что они несвежи,

Но зато я надраил

Все улицы в этом городе

Беспощадным блеском Моей бессмертной души.

Эй, налей-ка мне 200 грамм на дорогу,

И хотя все дороги протерты до дыр,

Я врежу по звездам своим тромбоном

И заряжу канареек в 9-й калибр.

Кто скажет про мою девчонку.

Что она совсем некрасива,

Кто скажет про мои штиблеты,

Что они несвежи,

Но зато я надраил

Все улицы в этом городе

Беспощадным блеском

Моей бессмертной души.

Гей, налий мені 200 грам відпускного,

Нахлобуч, замість капелюха, на маківку тромбон.

Я роздав усі борги під слово честі Em

І плюнув місяцем у просочений небосхил.

Хто скаже про моє дівчисько.

Що вона зовсім негарна,

Хто скаже про мої штиблети,

Що вони несвіжі, Em Em Em +7

Але натомість я надраїв Em Em+7 Всі вулиці в цьому місті C Безлітнім блиском H Em

Моїй безсмертній душі.

Гей, налий мені 200 грам наудачу,

Так ще приплюсуй до них 9-й калібр.

Голи мені голову замість міді на здачу,

І я спалю всі старі листи, а попіл кину в сортир.

Хто скаже про моє дівчисько.

Що вона зовсім негарна,

Хто скаже про мої штиблети,

Що вони несвіжі,

Але зате я надраїв

Всі вулиці в цьому місті

Нещадним блиском

Моїй безсмертній душі.

Гей, налий мені 200 грам на веселощі,

І коли я звідси рвану по прямій.

Роздавши всі борги, посадивши канарок

У проріху кишені, щоб гріти їх рукою.

Хто скаже про моє дівчисько.

Що вона зовсім негарна,

Хто скаже про мої штиблети,

Що вони несвіжі,

Але зате я надраїв

Всі вулиці в цьому місті

Нещадним блиском Моєї безсмертної душі.

Гей, налий мені 200 грам на дорогу,

І хоч усі дороги протерті до дір,

Я вріжу за зірками своїм тромбоном

І заряджу канарок в 9-й калібр.

Хто скаже про моє дівчисько.

Що вона зовсім негарна,

Хто скаже про мої штиблети,

Що вони несвіжі,

Але зате я надраїв

Всі вулиці в цьому місті

Нещадним блиском

Моїй безсмертній душі.