Свет мой - Интонация

Чувствуй.

Растопи лёд в теле моём!

Ну же!

Душа требует высоты.

Слышишь?

Камнем на дно или тихий полет.

Что же…

Что для меня выберешь ты?

«О, моё небо!»

Нежно сорвётся шепотом с губ.

Почувствуй это, —

Лето только для нас с тобой, мой друг.

Припев:

Ты же видишь, свет мой, чувствуешь каждою клеткой.

Ты же слышишь, как бьёт сердце, когда мы вдвоём.

Ты же видишь, свет мой, чувствуешь каждою клеткой.

Ты же слышишь, как бьёт сердце, ведь оно твоё.

Найди же страсть в недрах меня, мой археолог души.

Чтобы пылать ярко, но не дотла.

Главное — не спеши!

Соприкоснувшись, дай мне глотнуть твоей глубины.

Холодным душем стань же в этой душной пустыне любви.

Дай же мне надежду раскрыть твою тайну.

Ну же!

Я пленник нежных ожиданий.

Сердце ведь не обманешь.

Молчишь, значит знаешь.

Припев:

Ты же видишь, свет мой, чувствуешь каждою клеткой.

Ты же слышишь, как бьёт сердце, когда мы вдвоём.

Ты же видишь, свет мой, чувствуешь каждою клеткой.

Ты же слышишь, как бьёт сердце, ведь оно твоё.

Відчуй.

Розтопи лід у тілі моєму!

Нумо!

Душа потребує висоти.

Чуєш?

Камнем на дно або тихий політ.

Що ж…

Що для мене ти вибереш?

«О, моє небо!»

Ніжно зірветься пошепки з губ.

Відчуй це, —

Літо тільки для нас із тобою, мій друже.

Приспів:

Ти бачиш, світло мій, відчуваєш кожною кліткою.

Ти ж чуєш, як б'є серце, коли ми вдвох.

Ти бачиш, світло мій, відчуваєш кожною кліткою.

Ти ж чуєш, як б'є серце, адже воно твоє.

Знайди пристрасть у надрах мене, мій археолог душі.

Щоб палати яскраво, але не дотла.

Головне - не поспішай!

Доторкнувшись, дай мені ковтнути твоєї глибини.

Холодним душем стань же в цій душній пустелі кохання.

Дай мені надію розкрити твою таємницю.

Нумо!

Я бранець ніжних очікувань.

Адже серце не обдуриш.

Мовчиш, то знаєш.

Приспів:

Ти бачиш, світло мій, відчуваєш кожною кліткою.

Ти ж чуєш, як б'є серце, коли ми вдвох.

Ти бачиш, світло мій, відчуваєш кожною кліткою.

Ти ж чуєш, як б'є серце, адже воно твоє.