Atchafalaya - 17 Hippies

Roter Mond — die Sonne wirft den Abend

Über unsere Köpfe weit hinab

Da sitzten wir nun, rastlos wie die Raben

Roter Mond — am Ende vom Tag

Stolz versinkt die Stadt in tiefes Schweigen

Ziellos treiben wir umher

Dann geh’n die Lichter aus am Atchafalaya

Roter Mond — die Strassen sind leer

Am Atchafalaya, Atchafalaya

Der rote Mond und wir

Warten hier auf den Morgen

Hinter weissen Türen tausend Blicke

Sehen aus den Fenstern nur die Nacht

Prophet im eigenen Land

Sind meist doch nur die anderen

Die von hier verlaufen sich im Sand

Am Atchafalaya, Atchafalaya

Dann geh’n die Lichter aus am Atchafalaya

Roter Mond — die Strassen sind leer

Ich bin nur ein Zaungast eurer Träume

Gehe nur vorbei und nirgends 'rein

Die Azaleen leuchten gelb, als wollten sie beweisen:

Was schön ist, bleibt nicht für Ewigkeit

Am Atchafalaya, Atchafalaya

Червоний місяць — сонце кидає вечір

Униз над нашими головами

Ось ми й сиділи, неспокійні, як ворони

Червоний місяць — в кінці дня

Місто гордо тоне в глибокій тиші

Ми дрейфуємо безцільно

Потім в Атчафалаї гасне світло

Червоний місяць — вулиці порожні

Am Atchafalaya, Atchafalaya

Червоний місяць і ми

Чекаю тут ранку

Тисяча дивиться за білі двері

Тільки з вікон бачить ніч

Пророк у своїй країні

Зазвичай це лише інші

Ті звідси губляться в піску

Am Atchafalaya, Atchafalaya

Потім в Атчафалаї гасне світло

Червоний місяць — вулиці порожні

Я просто глядач твоїх мрій

Просто пройдіть повз і нікуди не йдіть

Азалії світяться жовтим, ніби доводять:

Те, що прекрасне, не триває вічно

Am Atchafalaya, Atchafalaya