Ни любви, ни тоски, ни жалости - #####

Рожден в период жесткой перестройки

Под звонкий звук родительской попойки.

Что дальше делать?

И кто будет рад?

Страна принимай, вот новый солдат!

Нет света, нет мыслей, есть телодвиженья.

Шаг влево, шаг вправо — стреляй, преступленье.

Забытый страною в забытой стране,

Он — свежее мясо в чей-то войне!

В чей-то игре!

О чудо, о чудо!

Наш выжил герой!

Пора возвращаться обратно домой!

Смелое сердце в больной голове

Скучает и жаждет вернуться к войне.

Его дикая страсть ищет врага,

Мирная жизнь ему не нужна.

Случайные души попадают в прицел,

Его ненависть стынет, вибрирует нерв!

Я слышу и четко выполняю приказ,

Я вижу врага, я знаю он среди вас,

Но время неукротимо рвется в даль,

И ненависть меняет маску на печаль.

В городе мертвых он — как стоны еле живых детей —

Увядший герой больше не может казаться смелей,

Как старая крыса, жующая падаль.

Тень прячется в мрак от человеческих взглядов,

Забытый страною в забытой стране,

Он ржавая гильза в чей-то войне!

Народжений у період жорсткої перебудови

Під дзвінкий звук батьківської пиятики.

Що робити далі?

І хто буде радий?

Країна приймай, ось новий солдат!

Немає світла, немає думок, є рухи тіла.

Крок вліво, крок управо - стріляй, злочин.

Забутий країною в забутій країні,

Він — свіже м'ясо в війні!

У чийсь грі!

О чудо, о диво!

Наш вижив герой!

Час повертатися назад додому!

Сміливе серце в хворої голові

Сумує і прагне повернутися до війни.

Його дика пристрасть шукає ворога,

Мирне життя йому не потрібне.

Випадкові душі потрапляють у приціл,

Його ненависть холоне, вібрує нерв!

Я чую і чітко виконую наказ,

Я бачу ворога, я знаю він серед вас,

Але час нестримно рветься в далечінь,

І ненависть змінює маску на сум.

У місті мертвих він як стогін ледь живих дітей

Зів'ялий герой більше не може здаватися сміливішим,

Як старий щур, що жує падаль.

Тінь ховається в темряву від людських поглядів,

Забутий країною в забутій країні,

Він іржава гільза в якійсь війні!