Дождж - #####

На вуснах пылам, што ачах,

Асеў аблудны ліпкі страх,

Загнаўшы ў шал, уцершы соль,

Свет да сябе змяніў пароль.

І ўсе замкі, і ўсе ключы

Іржою плакалі ўначы.

І я праз лёс на бераг бег,

Ў агні нябёс шукаў цябе.

Усе крыўды змые дождж.

Позірк твой — нібыта нож,

Ты стаіш, а, як душа,

Гіне лёду чарада.

Жорсткі свет, як ты і я,

І не па правілах гульня.

Гульня без пэўнага пачатку.

Гульня без пэўнага канца.

І каб імгненне мела сэнс,

Адну між зор бязмежжа неба,

Я так хацеў знайсці цябе…

Ды нас аскепкі аніяк не склеіць!

Перамогі змые дождж.

Тут заўжды ўсё будзе так.

Бераг знік.

Агонь патух.

Для цябе і для мяне!

Для мяне…

На губах пилу, що очі,

Заспокоївся маревний липкий страх,

їздити в шалі, натирати сіль,

Світ змінив свій пароль.

І всі замки, і всі ключі

Расті плакав уночі.

І побіг я берегом до долі,

Він шукав тебе у вогні небесному.

Усі образи дощем змиє.

Твій погляд як ніж,

Ти стоїш, і, як душа,

Серія льоду гине.

Важкий світ, як ти і я,

І не за правилами гри.

Гра без певного початку.

Гра без певного кінця.

І щоб момент мав сенс,

Один між зірками хаосу небесного,

Я так хотів тебе знайти…

Так, ми не будемо склеювати фрагменти!

Перемога змиє дощ.

Тут завжди все буде так.

Берег зник.

Вогонь згас.

Для вас і для мене!

Для мене…