Бегство - #####

Миллионы пустых оправданий,

Как блеклые тени при ярком свете.

А как только станет темно

Они исчезнут, как буквы исчезли на том странном билете,

Который в итоге привел в никуда.

Там пеплом дышали ветхие города.

В них стоном скрипели пустые дома.

Сама смерть там блуждала в поисках сна.

Как вода течет сквозь пальцы,

Времени бежит песок.

Я хочу, чтобы ты усвоил-

Это был последний урок!

Бег.

Бесконечно вверх,

А я все ниже.

Смех на лицах тает тех,

Кто из гонки вышел.

Стаи незаконченных дел

Беспощадно сжирают килограммы правильных фраз,

И кажется в который раз, удача покидает нас.

Но мы ее отпускаем сами,

Не пытаясь даже поймать.

Она же была так близко.

Всего лишь рукой подать.

Но кто же мог знать, кто же мог знать,

Кто же мог знать..?

Как вода течет сквозь пальцы,

Времени бежит песок.

Я хочу, чтобы ты усвоил-

Это был последний урок!

Бег.

Бесконечно вверх,

А я все ниже.

Смех на лицах тает тех,

Кто из гонки вышел.

Я как-будто проспал старт...

Старт этой гонки.

Бликом мерцая, я продолжаю свой бег

По тонкой кромке.

Глубоко под кожей дней,

Чтобы больше не искать...

Пятна совести моей

Прячу, чтоб не вспоминать...

Я продолжаю бежать!

Мільйони порожніх виправдань,

Як бляклі тіні при яскравому світлі.

А щойно стане темно

Вони зникнуть, як літери зникли на тому дивному квитку,

Який зрештою привів у нікуди.

Там попелом дихали старі міста.

У них стогін рипіли порожні будинки.

Сама смерть там блукала у пошуках сну.

Як вода тече крізь пальці,

Часу біжить пісок.

Я хочу, щоб ти засвоїв-

То був останній урок!

Біг.

Нескінченно вгору,

А я все нижче.

Сміх на обличчях тане тих,

Хтось із гонки вийшов.

Зграї незакінчених справ

Жорстоко зжирають кілограми правильних фраз,

І здається вкотре, удача покидає нас.

Але ми її відпускаємо самі,

Не намагаючись навіть упіймати.

Вона ж була така близько.

Лише рукою подати.

Але хто ж міг знати, хто ж міг знати,

Хто ж міг знати?

Як вода тече крізь пальці,

Часу біжить пісок.

Я хочу, щоб ти засвоїв-

То був останній урок!

Біг.

Нескінченно вгору,

А я все нижче.

Сміх на обличчях тане тих,

Хтось із гонки вийшов.

Я ніби проспав старт...

Старт цієї гонки.

Бликом блимаючи, я продовжую свій біг

По тонкій кромці.

Глибоко під шкірою днів,

Щоб більше не шукати...

Плями совісті моєї

Ховаю, щоб не згадувати...

Я продовжую тікати!