Спаси меня - Zvonkiy, Ёлка

По тебе плачет любовь... По тебе плачет любовь...

По тебе плачет любовь... По тебе плачет любовь...

Говорили целыми сутками.

И часы казались минутами.

Говорили всякие странности.

Может это просто по глупости?

Не было денег, но не было сил.

Зато была любовь до гроба.

Это всё недотрога ты.

Говорили разными мыслями.

Говорили будто молитвами.

Пропадали друг в друге безвести.

До болезни и до зависимости.

Ты плачешь, я помню.

Всё было, не скрою.

Но знаешь, теперь - мы одно целое.

По тебе любовь плачет.

И ты впусти её, значит.

Спаси меня... спаси меня...

Навсегда...

По тебе плачет любовь... По тебе плачет любовь...

По тебе плачет любовь... По тебе плачет любовь...

По тебе плачет любовь... По тебе плачет любовь...

По тебе плачет любовь... По тебе плачет любовь...

Красная линия, седьмая станция.

Танцы вдвоем сокращают дистанцию.

Не разлей-вода среди модных тус.

Безупречный вкус был всегда наш плюс.

В голове планов ноль, просто так суждено.

И ничего важнее нет, скорей в глазах увидеть свет.

Время нас кидает по встречной, но.

Не подвластно времени вечное.

То, что проверенно им самим.

Никогда не превратится в дым.

Две капли, две жизни.

Два сердца, два мира.

Но знаешь, теперь - мы одно целое.

По тебе, любовь плачет.

И ты впусти её, значит.

Спаси меня... спаси меня...

Навсегда...

По тебе плачет любовь... По тебе плачет любовь...

По тебе плачет любовь... По тебе плачет любовь...

По тебе плачет любовь... По тебе плачет любовь...

По тебе плачет любовь... По тебе плачет любовь...

По тебе, любовь плачет.

И ты впусти её, значит.

Спаси меня... спаси меня...

Навсегда...

За тобою плаче кохання... По тобі плаче кохання...

За тобою плаче кохання... По тобі плаче кохання...

Говорили цілою добою.

І годинник здавався хвилинами.

Говорили всілякі дивацтва.

Може це просто через дурість?

Не було грошей, але не було сили.

Зате було кохання до труни.

Це все недоторкає ти.

Говорили різними думками.

Говорили наче молитвами.

Пропадали один в одному безвісти.

До хвороби та до залежності.

Ти плачеш, я пам'ятаю.

Все було, не приховую.

Але знаєш, тепер – ми одне ціле.

По тобі кохання плаче.

І ти впусти її, значить.

Врятуй мене... врятуй мене...

Назавжди...

За тобою плаче кохання... По тобі плаче кохання...

За тобою плаче кохання... По тобі плаче кохання...

За тобою плаче кохання... По тобі плаче кохання...

За тобою плаче кохання... По тобі плаче кохання...

Червоний лінія, сьома станція.

Танці удвох скорочують дистанцію.

Чи не розлий-вода серед модних тус.

Бездоганний смак завжди був наш плюс.

У голові планів нуль просто так судилося.

І нічого важливішого немає, швидше в очах побачити світло.

Час нас кидає по зустрічній, але.

Чи не підвладне часу вічне.

Те, що перевірено ним самим.

Ніколи не перетвориться на дим.

Дві краплі, два життя.

Два серця, два світи.

Але знаєш, тепер – ми одне ціле.

По тобі, кохання плаче.

І ти впусти її, значить.

Врятуй мене... врятуй мене...

Назавжди...

За тобою плаче кохання... По тобі плаче кохання...

За тобою плаче кохання... По тобі плаче кохання...

За тобою плаче кохання... По тобі плаче кохання...

За тобою плаче кохання... По тобі плаче кохання...

По тобі, кохання плаче.

І ти впусти її, значить.

Врятуй мене... врятуй мене...

Назавжди...