Ven, Pasa - Zpu

Ven, pasa que yo invito no te quedes fuera

Te explico mis delitos los gritos de mi nevera

Solo quiere que la llene y no hay manera

Llegó la era, yo con piso en las afueras rodeao de fieras

Pasa que verás mi bar, mi casa, hasta mi establo

La tabla rasa con la que me pego, aquí el Diablo

Hablo con él a menudo, siempre se desfasa

Le ordeno que se marche y pasa me quiere abrasar

Entablo clubes de la lucha al lado de una barra

Que desgarra cada clavo que quiero agarrar

Por aquí mi jugador que despilfarra mis ahorros

Aquí corros de mis duelos que piden socorro

Adivina en esta esquina yace guitarra sin cuerdas

Pegada a mi pizarra sin tizas junto a unas cerdas

Que son acompañantes con más interés que Hacienda

Que pego a mi ego de la trastienda

Y anda por atrás perdido, lo ato con correas

Que ¿Si no?

le da la mano a mi rabia y monta peleas

Quiere desmontarme, pulirme, que me hagan daño

Le da rienda suelta al néctar del autoengaño

Yo invito a la próxima ronda, va no te cortes

Aquí el experto en la compra de amigos, es muy cortés

Sabe todo: de deportes, de salidas

De consortes, de subidas, de bajadas, de caídas

De pérdidas de memoria y no sabe pasar un mocho

Aquí dos chicas me esperan desde el 98

Te presento a Pinocho, ten cuidao que manipula

Sueña con no ser de corcho, ser tocho como una mula

Trasnocho con ese borracho que ves ahí tirado

Encima de su vomitado, ha perdido cualquier oremus

Llora lágrimas de cal que le queman la cara

Chilla en pesadillas, ruega que vuelva su diosa Venus

Ven pasa que yo invito, no te quedes fuera

Te explico mis delitos, las venas y la tijera

Mi pena elevada al infinito se auto conmisera

Ese es fiel a la mentira y tapa con visera

Su mísera existencia entera

Tras un largo etcétera

Odia el sol de primavera, quiere que muera

Vive sumiso

Su alma soltera sola, llora una barrera

Que esconde un miedo atroz al compromiso

Presa del pánico, del sofá, del susto

Tiene genes de Jimmy Hoffa, es corrupto

Se mofa de los débiles, se cree un maestro

Alberga más odio que Pesci en ‘Uno de los nuestros

Quiere arrancarte la piel a tiras, me impide respirar

Se pone hasta arriba de drogas para sus giras

Viene pegado a mi espalda, dice que me guarda

Mas no tarda en perdonarte la vida cuando le miras

Le despido, dice que no soy su jefe

Que viene conmigo desde los trece

Que si él no me protege ¿Quién me libra de los tigres?

Yo le digo que se aleje, que desequilibra al

Hombre en mí que es libre y

Míralo por ahí colgado en esa jaula

Casi ha perdido el habla, solo ruega que le abra y lo libere

(no) no encuentro las llaves, ¿Quién sabe?, me dice que me excave

Que es la clave pero el Dj de mi rave…

Sube la caña a tope, me tiene confuso

Allí mi montaña de traumas con los que me excuso

Van acumulando polvo en esa alcoba

Pero el mayordomo es vago y nunca pilla la escoba

Me roba las luces, te invito a conocer a Casanova

Va de loba en loba, adula, seduciendo es un mago

Roza tu pelo caoba, no puede follar sin tragos

Vuelve sollozando un lago cuando lo joroba

Ven pasa que yo invito, no te quedes fuera

Te explico mis delitos, lo necesito de veras

Escrito desde mis vísceras, morgue de mi alma máter

Razón intrínseca de mis defectos de carácter

¿Cuántas veces por encima?

Vigila bien lo que cantas

Que debajo de una rima

Pueden esconderse trampas

O la falta de autoestima

Te aparece en una esquina

E ilumina un miedo que va en volandas

Un mar de fantasmas me retienen

Yo con la manos atadas

Viendo a mi papá durmiendo

Cientos de patadas

Dadas, recibidas y con una sed ninfómana

Un suicida con la mente de un psicópata

Sin alas, con mil caras y sin luz en la salida

Llevo una vida sin ver la huida, mira

Sueño que mi corazón despierta

Pero vivo en este infierno hasta que alguien abra esa puerta

Приходьте, буває, що я вас запрошую не залишатися

Я пояснюю тобі свої злочини, крики з мого холодильника

Він просто хоче, щоб я його заповнив, і немає можливості

Настала епоха, я з квартирою на околиці в оточенні звірів

Буває, що ти побачиш мій бар, мій будинок, навіть мою стайню

Чистий аркуш, яким я вдарив, ось Диявол

Я часто з ним розмовляю, він завжди виходить із фази

Я наказую йому піти, а він хоче мене обійняти

Я створюю бійцівські клуби біля бару

Це зриває кожен цвях, який я хочу схопити

Ось мій гравець, який марнує мої заощадження

Ось ти втікаєш від моїх дуелей, які просять допомоги

Вгадай, у цьому кутку лежить гітара без струн

Приклеївся до моєї дошки без крейди поруч із щетиною

Що вони компаньйони з більшою зацікавленістю, ніж скарбниця

Що я вдарив своє его з задньої кімнати

А він ходить позаду заблуканий, я його ременями прив’язую

Якщо ні?

потиснути руку моєму люттю і влаштувати бійки

Він хоче мене розібрати, відполірувати, нашкодити

Вивільняє нектар самообману

Запрошую в наступний раунд, давай, не стримайся

Тут експерт з купівлі друзів, дуже ввічливий

Він знає все: спорт, прогулянки

Про супруги, про підйоми, про спуски, про падіння

Про втрату пам’яті, і він не знає, як передати мочо

Тут на мене з 98 року чекають дві дівчини

Я представляю вам Буратіно, будьте обережні, він маніпулює

Мрійте не бути пробкою, бути заготовкою, як мул

Я ночую з тим п’яним, якого ти бачиш, що лежить

Крім блювоти, він втратив будь-який оремус

Він плаче сльозами вапна, які обпалюють його обличчя

Він верещить у кошмарах, він благає, щоб його богиня Венера повернулася

Заходь, запрошую, не залишайся

Я пояснюю свої злочини, вени і ножиці

Моя скорбота до нескінченності підняла жалість до себе

Той вірний до брехні і кепка з козирком

Усе твоє жалюгідне існування

Після довгого і так далі

Він ненавидить весняне сонце, хоче, щоб воно померло

живий покірний

Самотня твоя душа кричить бар'єром

Це приховує жахливий страх перед зобов’язаннями

Здобич паніки, дивана, переляку

У нього є гени Джиммі Хоффа, він корумпований

Він знущається над слабкими, вважає себе вчителем

Таїть більше ненависті, ніж Пеші в «Один з наших»

Він хоче роздерти твою шкіру на смуги, мені не дає дихати

Під час своїх гастролей він захоплюється наркотиками

Він приклеєний до моєї спини, каже, що рятує мене

Але він недовго пробачить твоє життя, коли ти дивишся на нього

Я його звільняю, він каже, що я не його начальник

Це приходить зі мною з тринадцяти років

Якщо він мене не захистить, хто врятує мене від тигрів?

Я кажу йому піти геть, це виводить з рівноваги

Людина в мені вільна і

Подивіться на нього, який висить у тій клітці

Він майже втратив мову, він просто благає мене відкрити його і звільнити

(ні) Я не можу знайти ключі, хто знає, це каже мені копати

Що є ключовим, але ді-джей мого рейву…

Підніміть вудилище догори, це мене збентежило

Там моя гора травм, якими я вибачаюся

Вони накопичують пил у цій спальні

Але дворецький лінивий і ніколи не ловить віника

Він краде мої вогні, я запрошую вас зустрітися з Казановою

Іде від вовчиці до вовчиці, лестить, спокушає, він чарівник

Розчешіть волосся червоного дерева, не можу трахатися без напоїв

Повертається ридаючи озеро, коли ти його горб

Заходь, запрошую, не залишайся

Я пояснюю тобі свої злочини, мені це дуже потрібно

Написано з моїх нутрів, морг моєї альма-матер

Внутрішня причина недоліків мого характеру

У скільки разів вище?

Будьте уважні, що співаєте

Що під риму

Пастки можна ховати

Або відсутність самооцінки

Він з'являється в кутку

І висвітлюють страх, який ходить на льоту

Море привидів тримає мене

я зі зв'язаними руками

Дивлюся, як спить тато

сотні ударів ногами

Дано, отримано і з німфоманською спрагою

Самогубство з розумом психопата

Без крил, з тисячею облич і без світла на виході

Я провів життя, не бачачи втечі, подивіться

Мені сниться, що моє серце прокидається

Але я живу в цьому пеклі, поки хтось не відчинить ці двері