Nada Es Perfecto - Zpu

Hizo su llamada en plena tarde,

si el corazón le arde,

en cada toque de las teclas

sus palabras suenan huecas,

pero son tan importantes,

y se siente un cobarde, él ha de tratar de

conservar la calma y darle

rienda suelta a su garganta,

mientras el le cuenta el día

ella vacía una sonrisa hacia el micrófono y levanta

el tono y le propone que se vean,

el da gracias mira al cielo y le hace ver que la desea, se despiden,

las frases se entrecortan, las palabras no coinciden,

un mal sabor de boca del final les pide

Que a las 9 todo sea más perfecto,

que él la mire, ella responda y atrapar ese momento,

como si fuera un sueño él no sabe que ponerse,

ella mira sus vestidos, solo piensa en que han de verse.

Mas tarde, los pasos en la acera desde lejos,

y en la mente sus complejos y los nervios traen sudor.

A 2 metros la saluda, con un par de besos duda

Dos cabezas que se chocan, se sonrojan y su alma cae desnuda,

se pregunta, ¿porque le ocurre todo?,

¿porque nunca todo sale bien como cuando estas solo?,

y lo imagina cohibido, su vergüenza es una lápida,

que actúa de una forma rápida y que la lastima.

Ella cree que no lo pasa bien y sufre en su interior,

el cree que ha de aguantar pero sin mirar el reloj.

Y así siguen, hablando entre bocados y algún trago,

ambos piensan que no hay mas que hacer y olvidan los halagos

más forzados, sinceran sus palabras, se relajan,

y se olvidan de querer aparentar ya no trabajan estrategias

no hay palabras necias, solo magia,

no lo piensa y le pregunta si en la noche vendrá a casa,

ella afirma su respuesta,

se siente tan dispuesta y abrumada

porque nada ha salido como esperaba.

Pero si te sientes bien ¿que mas da que sea perfecto?

la vida es un fluir de incorrecciones, un directo,

Un fallo es avanzar hacia delante, una caída es un instante

de ver que hay que dejar correr el tiempo.

Porque si te sientes bien ¿que mas da que sea perfecto?

aprende a convivir con ello y disfruta el momento,

errar es experimentar, probar en cada intento,

vivir lo malo y bueno y ver que todo sigue dentro.

Una luz blanca clara como nunca antes vio,

su mente lúcida y suicida ardió,

su meta era posible y vislumbrarla recorrió,

con un escalofrío el cuerpo, sintió como si fuera nuevo en esto se dar pasos

pa’lante y no rendirse al primer choque,

de levantar cabeza y no dejar que el entorno te desenfoque,

de ser un ente mas allá del poker,

con que juegan los de arriba de ser todo como un joker!

Pensó tan fríamente como pudo,

solo el sudor de su frente le detuvo,

complicado es el camino y duro,

se mezclaban pensamientos positivos con oscuros,

mas si no iba a ser perfecto se la sudó.

Porque los sueños sinceros hay que perseguirlos,

porque los malos senderos también hay que vivirlos,

porque no puedes volver si no te has ido,

porque solo tu decides como mides cada palmo de tu sino.

Días como si fueran nuevos,

en este juego hay que ponerles un par de huevos,

y encajar las puñaladas,

si te quedas muy tocado no harás nada, y eso duele,

puede destruir tu hada y provocar que ya no juegues,

una frustración de por vida,

una malparida a la que quieres,

pero estaca te mantiene atado al suelo y ya no puedes,

dirigirle una sonrisa porque temes la reacción,

es el ansia, controlar la situación.

Pero si te sientes bien que mas da que sea perfecto,

la vida es un fluir de incorrecciones, un directo,

Un fallo es avanzar hacia delante, una caída es un instante,

de ver que hay que dejar correr el tiempo.

Porque si te sientes bien que mas da que sea perfecto,

aprende a convivir con ello y disfruta el momento,

errar es experimentar, probar en cada intento,

vivir lo malo y bueno y ver que todo sigue dentro.

Amistad desde la infancia en cada día

guardería fue el principio,

nada borraría un sentimiento limpio,

de dos almas gemelas tan dispares pero iguales,

dos caminos al unísono de compartir lugares y vivencias,

un apoyo mutuo en las carencias,

son momentos para ver las diferencias,

la distancia crece y es tan frágil que se rompa,

que parece que al llegar al 13 la magia se corrompa y,

viven cada instante, calle cual telón de fondo,

correr les hizo fuertes y el honor respirar hondo,

caminan por el mundo como si les sobrara todo y,

no les falta de nada porque no ansían el oro, su tesoro

es vivir lo máximo y que no termine nunca,

es un lazo mágico que une disputas,

es hacer sin saber que hacer cuando las pasas putas,

y salir ileso de eso y poderse preguntar a uno mismo,

crecer y mantener el vínculo, ¿es un milagro?,

un sentimiento condición de ser humano,

un cálido abrazo de un hermano es paz del alma,

y cada madrugada juntos traen la luz que llega al alba,

si nada es tan perfecto,

momentos de enfrenamiento,

las aguas que se calman si nos une un sentimiento,

respeto, honor, palabras, son la base y el cimiento,

de dos vidas en conjunto y en constante crecimiento!

Pero si te sientes bien que mas da que sea perfecto,

la vida es un fluir de incorrecciones, un directo,

Un fallo es avanzar hacia delante, una caída es un instante,

de ver que hay que dejar correr el tiempo.

Porque si te sientes bien que mas da que sea perfecto,

aprende a convivir con ello y disfruta el momento,

errar es experimentar, probar en cada intento,

vivir lo malo y bueno y ver que todo sigue dentro.

Si nada es perfecto, aprende a convivir con ello,

disfruta el momento, cada paso que des en tu vida.

El Hombre De Oro …

Він подзвонив посеред дня,

якщо твоє серце горить,

при кожному натисканні клавіш

Його слова звучать порожньо

але вони такі важливі

і він відчуває себе боягузом, йому потрібно спробувати

зберігай спокій і віддавай

розв'яжи горло,

поки він розповідає їй день

вона посміхається в мікрофон і піднімає

тон і пропонує їм зустрітися,

він дякує, дивиться на небо і дає їй зрозуміти, що він хоче її, вони прощаються,

речення розбиті, слова не збігаються,

неприємний смак у роті в кінці запитує їх

Щоб о 9 годині все було ідеальніше,

що він дивиться на неї, вона відповідає і ловить цей момент,

ніби це був сон, він не знає, що одягнути,

вона дивиться на свої сукні, їй тільки здається, що їх треба побачити.

Пізніше кроки на тротуарі здалеку,

а в розумі його комплекси і нерви виводять піт.

На 2 метри він її вітає, парою поцілунків сумнівається

Зіштовхнувшись дві голови, вони червоніють і душа їхня оголюється,

він запитує себе, чому все відбувається з ним?

Чому все ніколи не йде добре, як коли ти один?

і уявляє собі його самосвідомим, його ганьба - це надгробок,

який діє швидко і шкодить їй.

Вона думає, що погано проводить час і страждає всередині,

Він думає, що повинен терпіти, але не дивлячись на годинник.

І так вони продовжують, розмовляючи між укусами та напоєм,

обидва думають, що більше нічого робити, і забувають лестощі

більш вимушені, вони щирі свої слова, вони розслабляються,

і вони забувають про бажання вдавати, що більше не працюють зі стратегіями

немає дурних слів, тільки магія,

він не думає про це і запитує, чи прийде він додому сьогодні ввечері,

вона підтверджує свою відповідь,

відчуває себе таким готовим і переповненим

тому що нічого не вийшло так, як очікувалося.

Але якщо ви почуваєтеся добре, яка різниця, якщо це ідеально?

життя - це потік неправильності, прямого,

Невдача - це рух вперед, падіння - це мить

щоб побачити, що ви повинні дозволити часу бігти.

Тому що якщо ти почуваєшся добре, яка різниця, якщо це ідеально?

навчитися жити з цим і насолоджуватися моментом,

помилятися означає експериментувати, пробувати в кожній спробі,

живи поганим і хорошим і побачиш, що все ще всередині.

Чисте біле світло, якого ще не бачили,

його ясний і самогубний розум горів,

його мета була можливою, і він побачив її,

з ознобом у тілі, він відчував, ніби він новачок у цьому, він робив кроки

рухатися вперед і не здаватися при першому потрясі,

підняти голову і не дозволити оточенню затьмарити тебе,

бути організацією за межами покеру,

з якою ті вище грають бути всім як джокер!

Він думав якомога холодніше,

тільки піт на чолі зупиняв його,

складна дорога і важка,

позитивні думки змішувалися з темними,

але якщо це не збиралося бути ідеальним, він пітнів.

Бо щирі мрії треба йти,

бо погані шляхи теж треба прожити,

Тому що ти не можеш повернутися, якщо ти не пішов

тому що тільки ти вирішуєш, як вимірювати кожен дюйм своєї долі.

Дні ніби нові,

у цій грі вам потрібно покласти пару яєць,

і отримати ножові рани,

якщо ти будеш дуже зворушений, ти нічого не зробиш, і це боляче,

може знищити вашу фею і змусити вас більше не грати,

розчарування на все життя

поганий, якого ти любиш,

але кіл тримає вас прив'язаним до землі, і ви більше не можете,

посміхніться йому, бо ви боїтеся реакції,

Це хвилювання, щоб контролювати ситуацію.

Але якщо ви почуваєтеся добре, яка різниця, якщо це ідеально?

життя - це потік неправильності, прямого,

Невдача — це рух вперед, падіння — мить,

щоб побачити, що ви повинні дозволити часу бігти.

Бо якщо ви почуваєтеся добре, яке значення має, чи це ідеально?

навчитися жити з цим і насолоджуватися моментом,

помилятися означає експериментувати, пробувати в кожній спробі,

живи поганим і хорошим і побачиш, що все ще всередині.

Дружба з дитинства в кожному дні

дитячий сад був початком,

ніщо не зітре відчуття чистоти,

двох споріднених душ, таких різних, але рівних,

два шляхи в унісон для обміну місцями та досвідом,

взаємопідтримка в недоліках,

настав час побачити відмінності,

відстань зростає, і вона настільки крихка, що ламається,

що здається, що коли ви досягаєте 13, магія зіпсована, і,

живи кожною миттю, вулиця як фон,

біг зробив їх сильними, а честь глибоко вдихнула,

вони ходять світом так, ніби у них усе залишилося,

їм нічого не бракує, бо вони не жадають золота, свого скарбу

це жити найбільше і що це ніколи не закінчується,

це чарівний зв'язок, що об'єднує суперечки,

це робити, не знаючи, що робити, коли тобі важко,

вийти з цього неушкодженим і мати можливість запитати себе,

розвивати і підтримувати зв'язок, чи це чудо?,

почуття людини,

теплі обійми брата - спокій душі,

і кожного ранку разом вони приносять світло, яке приходить на світанку,

якщо немає нічого такого ідеального,

моменти протистояння,

води, що заспокоюються, якщо почуття об'єднує нас,

повага, честь, слова - основа і основа,

двох спільних життів і постійного розвитку!

Але якщо ви почуваєтеся добре, яка різниця, якщо це ідеально?

життя - це потік неправильності, прямого,

Невдача — це рух вперед, падіння — мить,

щоб побачити, що ви повинні дозволити часу бігти.

Бо якщо ви почуваєтеся добре, яке значення має, чи це ідеально?

навчитися жити з цим і насолоджуватися моментом,

помилятися означає експериментувати, пробувати в кожній спробі,

живи поганим і хорошим і побачиш, що все ще всередині.

Якщо немає нічого ідеального, навчися з цим жити,

насолоджуйся моментом, кожним кроком у своєму житті.

Золотий чоловік…