Perdónalos - Zpu, Marwan

Perdónalos padre por su angustia y su fragilidad

Por haber perdido sus matices de divinidad

Y haber escondido sus raíces en su vanidad

Por las cicatrices de la humanidad

Por haber metido las narices donde no los llaman

Y haber golpeado y maltratado a los que se aman

Por haber prohibido el amor libre, por la tumba al torpe

Por la eterna culpa que sienten sin tener un por qué

Perdónalos, son ciegos aunque no lo admitan

Tienen la fuerza de un titán pero tiritan

Se debilitan, supeditan su destino y voluntad

A la ansiedad de que cosas que no necesitan

Y así les va, esclavos en el paraíso

Soldados de Ares, víctimas de Dioniso

Sumisos del televisor y sordos al compromiso

Haciendo caso omiso del aviso

De que así son los caminos que nos hacen presos

Inconexos dioses de la purga

Escenificando horrores de una dramaturga

Sin voces que nos hurgan a vivir a lo que surja

Perdónalos por Stalingrado y las Ardenas

Por Guadalcanal, hay sangre en nuestras venas

Por tremendas masacres obscenas, centenas

Por haber prometido a tantas Helenas

En contra de su voluntad, marchitada inocencia

Mecenas con las arcas llenas por la providencia

Escenas que nos estremecen y ¿Quién nos creerá?

Si apenas queda transparencia en nuestra atmósfera

Y es verídico, somos adalides de lo cínico

Descorazonados por lo empírico

Tan preocupados por respuestas que no llegan nunca

Que ya hemos olvidado las preguntas

Perdónalos

Por dejar que la violencia

Corra más que la conciencia

Y sea siempre así

Perdónalos

Por las balas y los hombres

Que disparan en tu nombre

En este mundo gris

Perdónalos

Por dejar que la violencia

Corra más que la conciencia

Y sea siempre así

Perdónalos

Por las balas y los hombres

Que disparan en tu nombre

En este mundo gris

Perdónalos padre por su indiferencia y su codicia

Por no enfrentar al mal si ese mal les beneficia

Por el agua, por la asfixia simulada

Porque cada vez que daban esperaban de vuelta algo más que nada

Por dejar campar a la miseria y la desgracia

Dueñas de las calles de Los Ángeles o Francia

Los lujos de Bizancio fueron cárceles de Tracia

Por cambiar cooperación por eficacia

Por la mafia y su vendetta

Los Balcanes y balcones con metralla de escopeta

Los cartuchos de Beretta haciendo siluetas crueles en las pieles

Por la fe dogmatizada de tus fieles

Por los bienes por encima de los quienes

Por los dólares, los euros y los yenes

La quema de volúmenes en piras que lloraron las estrellas

Tratando de callar a los poetas y sus epopeyas

Por las sombras que dejaron nuestras huellas

Por las 192 de Atocha, va por ellas

Y por decenas de miles en Oriente Medio

Por hacer que la muerte ahora tenga premio

Tenemos un problema Houston

Si amenazamos censuramos genios como Newton

Los abocamos con el miedo a la mentira y a la farsa eterna

Sabiendo que nos matan si entramos de nuevo en La Caverna

Perdónalos por asesinar al disidente

¡Ojo!

fuera antisemitismo o terror rojo

Por echar el cerrojo y tirar la llave

Por tener el arrojo de creer que saben y un saber cojo

Me enojo porque no tienen perdón pero te pido

También he sido cómplice, también viví dormido

Danos un respiro cambiaremos, prometido

Prohibido repetir volver a ser quien hemos sido

Perdónalos

Por dejar que la violencia

Corra más que la conciencia

Y sea siempre así

Perdónalos

Por las balas y los hombres

Que disparan en tu nombre

En este mundo gris

Perdónalos

Por dejar que la violencia

Corra más que la conciencia

Y sea siempre así

Perdónalos

Por las balas y los hombres

Que disparan en tu nombre

En este mundo gris

Perdónalos por este mundo enfermo que agoniza

Por no dejar que la justicia entre en los despachos

Por Auschwitz y Ramallah

Por la suela que nos pisa

Por quien se ve obligado a amar oculto en un armario

Perdónalos

Por permitir que el hombre sea mercancía

Y por hacer que un niño aprenda a disparar

Por los estómagos vacíos y las vidas que ya no están

Perdónalos

Perdónalos

Perdónalos

Пробач їм, батько, за їхні страждання та їхню крихкість

За те, що втратили відтінки божественності

І сховавши своє коріння в своїй марнославстві

За шрами людства

За те, що засунули ніс, куди не кличуть

І побив і погано поводився з тими, хто любить один одного

За те, що заборонив вільне кохання, за могилу до незграбного

За вічну провину, яку вони відчувають без причини

Пробачте їм, вони сліпі, навіть якщо не визнають цього

Вони мають силу титана, але вони тремтять

Вони послаблюють, підпорядковують свою долю і волю

До тривоги, що речі їм не потрібні

Так буває, раби в раю

Воїни Ареса, жертви Діоніса

Покірний телебаченню і глухий до зобов’язань

Ігнорування повідомлення

Що такі дороги роблять нас полоненими

Роз’єднані боги чистки

Постановка жахів драматурга

Без голосів, які змушують нас жити до того, що виникає

Пробачте їм за Сталінград і Арденни

Вниз Гуадалканал у наших жилах тече кров

За величезні непристойні розправи, сотні

За те, що пообіцяв стільки Гелен

Проти її волі засохла невинність

Меценат з повною скарбницею провидінням

Сцени, які стрясають нас і хто нам повірить?

Якщо в нашій атмосфері майже не залишається прозорості

І це правда, ми чемпіони з цинічних

Розчарований емпіричним

Так стурбований відповідями, які ніколи не приходять

Що ми вже забули питання

прости їм

За те, що дозволили насильству

Бігати більше ніж совість

І будь завжди таким

прости їм

Для куль і чоловіків

хто стріляє на твоє ім'я

в цьому сірому світі

прости їм

За те, що дозволили насильству

Бігати більше ніж совість

І будь завжди таким

прости їм

Для куль і чоловіків

хто стріляє на твоє ім'я

в цьому сірому світі

Пробач їм батько за їхню байдужість і жадібність

За те, що не зіткнулися зі злом, якщо це зло приносить їм користь

Біля води, імітованої задухи

Тому що кожного разу, коли вони давали, вони очікували чогось у відповідь більше, ніж нічого

За те, що блукали нещастя і нещастя

Власники вулиць Лос-Анджелеса чи Франції

Розкішшю Візантії були в'язниці Фракії

Для обміну співпраці на ефективність

За мафію та її вендетту

Балкани і балкони з осколками рушниці

Патрони Beretta створюють жорстокі силуети на шкурах

За догматизовану віру ваших вірних

Для товарів вище тих, хто

За долари, євро та єни

Горіння томів у вогнищах, що плакали зорі

Намагаючись замовкнути поетів та їхніх епосів

За тіні, що залишили наші сліди

За 192 Аточі, йдіть за ними

І десятками тисяч на Близькому Сході

За те, що змусив смерть тепер мати нагороду

У нас проблема, Х'юстон

Якщо ми погрожуємо, ми цензуруємо таких геніїв, як Ньютон

Ми ведемо їх зі страхом брехні і вічного фарсу

Знаючи, що вони вб’ють нас, якщо ми знову увійдемо в печеру

Пробачте їм за вбивство дисидента

око!

Це був антисемітизм чи червоний терор

За те, що кинув засув і викинув ключ

За те, що мали мужність вірити, що вони знають, і кульгаве знання

Я злюся, бо вони не мають прощення, але я прошу тебе

Я теж був спільником, я теж жив у сні

Дайте нам перерву, ми змінимо, пообіцяв

Заборонено повторюватися, щоб бути тим, ким ми були

прости їм

За те, що дозволили насильству

Бігати більше ніж совість

І будь завжди таким

прости їм

Для куль і чоловіків

хто стріляє на твоє ім'я

в цьому сірому світі

прости їм

За те, що дозволили насильству

Бігати більше ніж совість

І будь завжди таким

прости їм

Для куль і чоловіків

хто стріляє на твоє ім'я

в цьому сірому світі

Пробачте їм за цей хворий світ, що вмирає

За те, що правосуддя не ввійшло в кабінети

За Освенцім і Рамаллу

Для підошви, яка наступає на нас

Для тих, хто змушений любити захований у шафі

прости їм

За те, що дозволив людині бути товаром

І щоб дитина навчилася стріляти

Для порожніх шлунків і тих життів, яких уже немає

прости їм

прости їм

прости їм