Malas Compañías - Zpu

Siempre le acompaña

Está a su lado piensa que es mejor amiga

Que, los que le abandonaron y pasaron por su vida tantos

Prometiendo tanto

Y descubriendo el desencanto que se plantó

Se lo planteó y tomó medidas

Y dejó las amistades por perdidas

No hay cabida a la esperanza si

La huida del amor trajo venganza

La añoranza de tiempos felices le hizo conocerla

Y un flechazo solo al verla su brillante blanco perla

Color nube es lo que hoy sube su me-lancolía

Acude elude el agua que se agolpa sobre su iris

Respirarla es paz aunque una arcada traiga aroma a bilis

Y las mil historias juntos al calor de algunos pitis

La textura de tu piel y tu poder en mi interior

La única amiga fiel si el mundo es un traidor

Tú eres volar dejar atrás todo el dolor la cobardía

Y el terror de un nuevo día de ir de incognito

Donde no conseguiría mis propósitos

Mis vómitos son lógicos

Tu precio merece la pena y ya no hay asco

Hoy estamos solos tú y yo en este banco

Donde rasco y marco en la madera un corazón con nuestros nombres:

Yo y mi querido polvo blanco

Si el dolor en tu interior trajo sequía

Y el día a día se vicia con aroma a cobardía

Y un sí a todo lo vil es lo que responderías

Vi al mal a tu lado sentado atándote a tus malas compañías

Cree que no consiguió nada con ganas

Y buenas formas su fe se acaba borrada

Piensa en quien sea convertido pa´ nada

Y si la suerte le es esquiva

De qué sirve ser paciente

Quizá no ser buena gente le resultará eficiente

De valiente a arrogante y

De lo sincero a lo hipócrita

De ser cercano a distante

Solo hay irá que vomitar le cala

Le acorrala si la sangre ya no fluye solo hierve y dispara

Una bala cada vez que habla

Y así hiere a mamá cuando responde y quien le quiere

Si en los suyos el amor se hizo miedo y ahora le temen

Si en el fondo vienen pero sienten ese tono frívolo

Y de frías caricias vacías se alimenta un díscolo

Chaval que en el cristal solo ve un ídolo

No el sínodo del amor que sí voló allí donde yo vi dolor

Él ve la fuerza piensa en los momentos de flaqueza

Cuando rezar no te sirve pa´ que vida no se tuerza

Ya no se esfuerza, le gobierna cólera

Si ya no volverá a ser la misma persona tolerante

No será el de antes, ahora es diferente

Camuflará su rabia bajo labia del vehemente

Miente si entre el corazón y su mente no hay puente

Todo le irrita simiente que arderá cual chispa

Si grita continuamente y se crispa

Y vista la vida egoísta que lleva no hay quien lo resista

Si la ira es la primera en su lista

Si el dolor en tu interior trajo sequía

Y el día a día se vicia con aroma a cobardía

Y un sí a todo lo vil es lo que responderías

Vi al mal a tu lado sentado atándote a tus malas compañías

Como un juego de niños cuando el roce el cariño

Y el cariño lleva al hábito y el hábito es numérico

Y el vértigo de un crédito infinito le obsesiona

Y lo perdido en cada mano el lado humano lo perdona

Porque el fin lo justifica y el futuro tiñe de oro

Lo humillante del fracaso y un regreso sin decoro

A casa, se complica poco a poco amasa deudas

El viaje se anda solo como en un millón de leguas

¿Que sabrán las malas lenguas?

En su plan

Todo es práctica y la táctica un imán

De la victoria y en su afán de conseguirla no ve a nadie

Ni siquiera a su familia

Que ha de lidiar con desidia y su marido lo fastidia

Él cree, que hay que apostar más duro y tener fe

Porque solo el que lo arriesga todo dirá venceré

Observa, su nómina por la mitad por no mirar no ve las cifras

En filas que le obnubilan peligras cuando tu cuenta esta seca

Y la economía es crítica pero juegas tu hipoteca

Con una mueca clínica en tu rostro

Hoy es ludópata que viste una abierta corbata

Y que ya se ha convertido en un monstruo

Si el dolor en tu interior trajo sequía

Y el día a día se vicia con aroma a cobardía

Y un sí a todo lo vil es lo que responderías

Vi al mal a tu lado sentado atándote a tus malas compañías

завжди супроводжує вас

Вона поруч з ним, вона вважає себе найкращою подругою

Це ті, хто покинув його і пройшов через його життя стільки

обіцяє так багато

І виявивши насаджене розчарування

Він підняв це і вжив заходів

І залишив дружбу втраченим

Немає місця для надії, якщо

Політ кохання приніс помсту

Туга за щасливими часами змусила його зустрітися з нею

І закоханий, просто побачивши її блискучу перлинно-білу

Кольорова хмара - це те, що сьогодні викликає вашу меланхолію

Уникайте води, яка скупчується на вашій райдужній оболонці

Дихати ним - спокій, навіть якщо аркада приносить аромат жовчі

І тисячі історій разом у запалі якогось пітиса

Текстура твоєї шкіри і твоя сила всередині мене

Єдиний вірний друг, якщо світ - зрадник

Ви повинні полетіти залишити позаду весь біль, боягузтво

І жах нового дня йти під прикриттям

Де я б не досяг своїх цілей

Моя блювота логічна

Ваша ціна того варта, і більше немає ніякої огиди

Сьогодні на цій лавці лише ти і я

Де я видряпаю і позначаю на дереві серце з нашими іменами:

Я і моя дорога біла пудра

Якщо біль всередині вас принесла посуха

І день у день псується ароматом боягузтва

І «так» усьому мерзенному – це те, що ви відповісте

Я бачив зло, яке сиділо поряд з тобою і прив’язувало тебе до твоєї поганої компанії

Він вважає, що з бажанням нічого не досяг

І хороші манери твою віру щойно стерли

Подумайте, хто перетворюється на ніщо

А якщо удача невловима

Яка користь від терпіння

Можливо, не бути хорошими людьми буде ефективним

Від хоробрих до зарозумілих і

Від щирого до лицемірного

Від близького до далекого

Є тільки блювота його бухти

Загоніть його, якщо кров більше не тече, просто закип'ятіть і стріляйте

Куля щоразу, коли він говорить

І так він ображає маму, коли відповідає і хто його любить

Якщо в їхньому кохання стало страхом, то тепер вони бояться його

Якщо в глибині душі вони приходять, але відчувають цей легковажний тон

А норовлива людина живиться холодними порожніми пестощами

Малюк, який бачить лише кумира в склі

Не Синод любові, що прилетів туди, де я бачив біль

Він бачить силу, думає про моменти слабкості

Коли молитва не служить тобі, щоб життя не перекручувало

Він більше не прагне, ним керує лють

Якщо ви більше не будете такою ж толерантною людиною

Це вже не буде так, як раніше, тепер інакше

Він маскує свою лють під лютістю

Він бреше, якщо між його серцем і розумом немає мосту

Все дратує його зернятко, яке згорить, як іскра

Якщо він постійно кричить і смикається

І з огляду на егоїстичне життя, яке він веде, немає кому протистояти йому

Якщо гнів на першому місці у вашому списку

Якщо біль всередині вас принесла посуха

І день у день псується ароматом боягузтва

І «так» усьому мерзенному – це те, що ви відповісте

Я бачив зло, яке сиділо поряд з тобою і прив’язувало тебе до твоєї поганої компанії

Як дитяча гра, коли він треться об кохану

А прихильність веде до звички, а звичка є числовою

І запаморочення нескінченного кредиту одержимо ним

І те, що втрачено в кожній руці, людська сторона прощає

Бо кінець його виправдовує, а майбутнє фарбує золото

Приниження невдачі і повернення без прикрас

Вдома потроху набирає боргів

Подорож проходить одна, як на мільйон ліг

Що будуть знати злі язики?

у вашому плані

Усе – це практика, а тактика – магніт

Про перемогу і в своєму прагненні досягти її він нікого не бачить

Навіть не його родина

Що йому доводиться боротися з лінню і його чоловік дратує

Він вважає, що треба важче ставити і вірити

Бо тільки той, хто ризикує всім, скаже, що я виграю

Подивіться, його зарплата наполовину, тому що він не дивиться, він не бачить цифри

У рядках, які затьмарюються, коли ваш обліковий запис сухий

І економіка критична, але ви граєте в свою іпотеку

З клінічною посмішкою на обличчі

Сьогодні він азартний гравець, який носить відкритий краватку

І це вже стало монстром

Якщо біль всередині вас принесла посуха

І день у день псується ароматом боягузтва

І «так» усьому мерзенному – це те, що ви відповісте

Я бачив зло, яке сиділо поряд з тобою і прив’язувало тебе до твоєї поганої компанії