Haz Que Llueva - Zpu

Que si llega tu llamada, que me pille escribiendo

He nacido dos veces, como poco un milagro

Por poco me largo, por loco con cargo

Con un ego hasta hace poco como el suegro de Fargos

Estoy pagando los pecados de papá

Llorando con mi madre y con su soledad

Mi vida es la novela del que ruega a las estrellas

Y recibe una respuesta, dice: sin novedad

Haz que llueva

Quítame los surcos, las marcas

Los valles, tállame de nuevo

Llévate los charcos en los que me ahogo

Zurdo el que escribe con la derecha

Dúchame de luz que mi ataúd ya se ha grabado hasta la fecha

Lánzame un abrazo o una flecha

Toma las voces de mi cabeza

Reza a mi locura, cose la costura que ha dejado mi sospecha

Échame valor pa' que recoja la cosecha

Soy tuyo, aprovecha

Que no sé lo que va a durar

Ni si aguantará mi fe

Si por un paso que dé, estoy contando diez atrás

No me quedan fuerzas

Capaz de hacerte quedar con ganas

Pero yo más, siempre más

Soy momentos en diapositivas

Fotos y misivas de los versos de mi ex

A cien mil kilómetros de mis expectativas

Que se vaya mi miedo al futuro, y

Mi tendencia a vivir en él

Estoy mirando el bote de cianuro

Pensando en lanzarme desde el balcón del hotel

Quítame tanta muerte, o dime si me toca

Ciérrame la boca, róbame estos versos

Loco medio cuerdo, Dios, sálvame de ambos

Bórrame a papá pegándome de mis recuerdos

Que caigan tus lágrimas

Que limpien mi cara

Que borren la suciedad de mis actos

La cruel banalidad de mis palabras

Que caigan tus lágrimas

Que llueva luz clara

Que me hagan libre de lo putrefacto

De mis esperanzas desesperadas

Ni puta de lo que me queda aún (Lobas en mi lobby)

Es mi final countdown (Como Jon Bon Jovi)

Hice de mi hobby, mi curro es una movida

No oí tu susurro hasta que casi perdí la vida

Y ahora que estás aquí, si me duele, también te pasa a ti

Dame la fuerza de Anakin, el valor de los héroes

La tenacidad de Évole, suerte de tréboles

Que no pasa nada, y nada es tan grave hasta que lo es

Llévate al oscuro que habita en mí (Agita el fin)

El muro que me trae inseguro en ese meet and greet

Que Dios bendiga al beat, y haga llover los versos (Sin nervios)

Que todos los cuervos sean ciervos

Sé qué debo hacer, no lo hago

Estoy abierto, a no hallarme vacío cada vez que me despierto

Dentro la entropía enorme rompe el centro

Me entrometo en cuentos, guías que no encuentro

Y no hay mayor guerrero que el que se arrodilla

El que vuelve a la casilla de salida

Mi alma en tu mesilla, mi cuerpo con ella

Sólo una doncella, y una orilla

Dices «Cada astilla sólo es una prueba

En la que yo recorro cada tramo» (Dios)

Me dedico a lo que amo y no es lo que esperaba

Sigue faltándome todo y teniendo de nada

Que caigan tus lágrimas

Que limpien mi cara

Que borren la suciedad de mis actos

La cruel banalidad de mis palabras

Que caigan tus lágrimas

Que llueva luz clara

Que me hagan libre de lo putrefacto

De mis esperanzas desesperadas

Que caigan tus lágrimas

Que limpien mi cara

Que borren la suciedad de mis actos

La cruel banalidad de mis palabras

Que caigan tus lágrimas

Que llueva luz clara

Que me hagan libre de lo putrefacto

De mis esperanzas desesperadas

Que no sé lo que va a durar

Y si aguantará mi fe

Si por un paso que dé, estoy contando diez atrás

No me quedan fuerzas

Que no sé lo que va a durar

Y si aguantará mi fe (Dios)

Si por un paso que dé, estoy contando diez atrás

No me quedan fuerzas

Que caigan tus lágrimas (Yeh)

Que limpien mi cara

Que borren la suciedad de mis actos

La cruel banalidad de mis palabras

Que caigan tus lágrimas

Que llueva luz clara

Que me hagan libre de lo putrefacto

De mis esperanzas desesperadas

Que caigan tus lágrimas (Que caigan tus lágrimas)

Que limpien mi cara (Que caigan tus lágrimas)

Que borren la suciedad de mis actos (Que caigan tus lágrimas)

La cruel banalidad de mis palabras

Que caigan tus lágrimas

Que llueva luz clara (Hombre de Oro)

Que me hagan libre de lo putrefacto (Hombre de Oro)

De mis esperanzas desesperadas (Quiebro)

Que caigan tus lágrimas (Quiebro)

Que caigan tus lágrimas (Quiebro)

Що якщо прийде твій дзвінок, то я зловить, що пишу

Я народився двічі, принаймні диво

На мало я залишив, на божевільний з зарядкою

З его донедавна як тесть Фаргоса

Я плачу за татові гріхи

Плачу з мамою і з її самотністю

Моє життя - це роман того, хто молиться зіркам

І отримує відповідь, каже: нічого нового

зробити дощ

Приберіть борозенки, мітки

Долини, вирізайте мене знову

Прибери калюжі, в яких я тону

Лівша той, хто пише правою

Осипте мене світлом, що моя труна вже записана на сьогоднішній день

Кинь мені обійми чи стрілу

Прибери голоси з моєї голови

Моліться моєму божевіллю, зшийте шов, який залишила моя підозра

Дай мені відваги, щоб я міг зібрати врожай

Я твоя, скористайся

Я не знаю, скільки це триватиме

Навіть моя віра не витримає

Якщо я зроблю один крок, я відрахую десять назад

У мене немає сил

Здатний викликати бажання

Але мене більше, завжди більше

Я моменти на слайдах

Фотографії та листівки на вірші мого колишнього

Сто тисяч кілометрів від моїх очікувань

Відпустіть мій страх перед майбутнім, і

Моя схильність жити в ньому

Я дивлюся на банку з ціанідом

Думаю кинутися з балкона готелю

Забери стільки смерті, або скажи мені, чи моя черга

Закрий мені рота, вкради ці вірші

Божевільний напіврозумний, бережи мене від обох

Викресли зі спогадів, що тато вдарив мене

Нехай твої сльози капають

очистити моє обличчя

Щоб вони стерли бруд моїх дій

Жорстока банальність моїх слів

Нехай твої сльози капають

нехай йде дощ ясне світло

Звільни мене від гнилого

З моїх відчайдушних сподівань

Ні стерви з того, що у мене ще залишилося (Вовки в моєму вестибюлі)

Це мій останній відлік (як Джон Бон Джові)

Я займався своїм хобі, моя робота – це переїзд

Я не чув твого шепіту, поки мало не втратив життя

А тепер, коли ти тут, якщо мені боляче, то й тобі теж

Дай мені силу Енакіна, мужність героїв

Завзятість Évole, удача треф

Що нічого не відбувається, і нічого настільки серйозного, поки не станеться

Забери темряву, що живе в мені (Стряхни кінець)

Стіна, яка робить мене невпевненим у цій зустрічі та вітанні

Нехай Бог благословить такт, і змусить вірші дощем (Без нервів)

Нехай усі ворони будуть оленями

Я знаю, що робити, я ні

Я готовий не бути порожнім щоразу, коли прокидаюся

Всередині величезна ентропія розбиває центр

Я втручаюся в казки, провідників не можу знайти

І немає більшого воїна, ніж той, хто стоїть на колінах

Той, хто повертається на початкове поле

Моя душа на твоїй тумбочці, моє тіло з нею

Просто діва, та й берег

Ви кажете: "Кожна осколка - це лише випробування"

У якому я проходжу кожен розділ» (Бог)

Я роблю те, що люблю, і це не те, чого я очікував

Я постійно все сумую і нічого не маю

Нехай твої сльози капають

очистити моє обличчя

Щоб вони стерли бруд моїх дій

Жорстока банальність моїх слів

Нехай твої сльози капають

нехай йде дощ ясне світло

Звільни мене від гнилого

З моїх відчайдушних сподівань

Нехай твої сльози капають

очистити моє обличчя

Щоб вони стерли бруд моїх дій

Жорстока банальність моїх слів

Нехай твої сльози капають

нехай йде дощ ясне світло

Звільни мене від гнилого

З моїх відчайдушних сподівань

Я не знаю, скільки це триватиме

І якщо моя віра витримає

Якщо я зроблю один крок, я відрахую десять назад

У мене немає сил

Я не знаю, скільки це триватиме

І якщо моя віра витримає (Бог)

Якщо я зроблю один крок, я відрахую десять назад

У мене немає сил

Нехай твої сльози падають (Так)

очистити моє обличчя

Щоб вони стерли бруд моїх дій

Жорстока банальність моїх слів

Нехай твої сльози капають

нехай йде дощ ясне світло

Звільни мене від гнилого

З моїх відчайдушних сподівань

Нехай падають твої сльози (Нехай падають твої сльози)

Витри моє обличчя (Нехай твої сльози капають)

Нехай зітруть бруд моїх дій (Нехай твої сльози падають)

Жорстока банальність моїх слів

Нехай твої сльози капають

Нехай йде дощ ясне світло (Золота людина)

Звільни мене від гнилого (Золота людина)

З моїх відчайдушних надій (я ламаю)

Нехай твої сльози падають (я ламаю)

Нехай твої сльози падають (я ламаю)