Улетали птицами гордыми - Зомб

Mon-Ami, обними, с неба мы каплями

Незачем нам лимит - мир весь лишь нам двоим.

Кто же я без тебя?

Кто бы, если не ты!

Всё бы по растерял в городе глаз пустых.

Вроде бы просто стих, по сути - вся моя жизнь;

И ты меня прости, что искренне так разложил.

Время течением несёт, порой это так не заметно.

Тебе спасибо за всё, и пусть радуют нас наши дети.

Улетали птицами гордыми

Ноты минорные - выше, туда, в небеса.

Временами приторно горько, а ты скажи,

Сколько мне ждать ту, что выдумал сам?

Да, она рядом давно уже.

Я в неё по уши.

Ты меня не отпускай.

Милая самая - я влюблю тебя заново;

Мой персональный кайф!

Мой персональный кайф!

Просто лежать рядом с тобой, и ни о чём говорить.

Спасибо, мир!

Спасибо Богу, что мне её подарил.

Птицами гордыми ноты минорные выше парят в небеса.

И ты со мной, давай следом за ними, ведь столько я не показал.

Да ты не бойся, ведь рядом с тобою я, за руку крепко держи.

Ведь дома и звёзды, но милая, поздно, над нами уже этажи.

Улетали птицами гордыми

Ноты минорные - выше, туда, в небеса.

Временами приторно горько, а ты скажи,

Сколько мне ждать ту, что выдумал сам?

Да, она рядом давно уже.

Я в нее по уши.

Ты меня не отпускай.

Милая самая - я влюблю тебя заново;

Мой персональный кайф!

Мой персональный кайф!

Mon-Ami, обійми, з неба ми краплями

Нема чого нам ліміт - світ весь лише нам двом.

Хто ж без тебе?

Хто б, як не ти!

Все б загубило в місті око порожніх.

Начебто просто вірш, насправді - все моє життя;

І ти мені вибач, що щиро так розклав.

Час тече несе, часом це так не помітно.

Тобі спасибі за все, і нехай тішать нас наші діти.

Відлітали птахами гордими

Ноти мінорні – вище, туди, у небо.

Часом нудно гірко, а ти скажи,

Скільки мені чекати на ту, що вигадав сам?

Так, вона поряд давно вже.

Я в неї по вуха.

Ти не відпускай мене.

Мила сама - я закохаю тебе заново;

Мій персональний кайф!

Мій персональний кайф!

Просто лежати поруч із тобою, і ні про що говорити.

Дякую, мир!

Дякую Богові, що мені її подарував.

Птахами гордими ноти мінорні вище ширяють у небеса.

І ти зі мною, давай за ними, адже стільки я не показав.

Та ти не бійся, бо поруч із тобою я, за руку міцно тримай.

Адже будинки та зірки, але мила, пізно, над нами вже поверхи.

Відлітали птахами гордими

Ноти мінорні – вище, туди, у небо.

Часом нудно гірко, а ти скажи,

Скільки мені чекати на ту, що вигадав сам?

Так, вона поряд давно вже.

Я в неї по вуха.

Ти не відпускай мене.

Мила сама - я закохаю тебе заново;

Мій персональний кайф!

Мій персональний кайф!