Сильнее чем вчера - Зомб

Ты наполняешь мою грусть, словно смолы и никотин.

Не позволяй мне тут уснуть, взорви мой мозг как витамин.

Вокруг так много людей, но без тебя будто один.

Я без тебя будто на дне, детка, ты мой серотонин.

Тут невесомость на весах, этот огонь в твоих глазах.

Девочка — антидепрессант.

И ровно полночь на часах, этот огонь в твоих глазах,

Да просто не смотри назад.

Ты так потрясна в этом платье,

Просто скажи мне когда хватит.

Ты допинг в моей крови, не спрятаться антителам.

Но ты поближе подойди, хочу сильнее чем вчера.

Я попрошу тебя на бис, я попрошу чтоб до утра.

И ты поближе подойди, хочу сильнее чем вчера.

Ты допинг в моей крови, не спрятаться антителам.

Но ты поближе подойди, хочу сильнее чем вчера.

Я попрошу тебя на бис, я попрошу чтоб до утра.

И ты поближе подойди, хочу сильнее чем вчера.

И пустите в поцелуе яд, я готов их принимать.

Опять сотни ночей подряд.

И в номере делит, не получится забрать.

Я хочу их принимать опять сотни ночей подряд.

Тут невесомость на весах, этот огонь в твоих глазах.

Девочка — антидепрессант.

И ровно полночь на часах, этот огонь в твоих глазах.

Да просто не смотри назад.

Ты так потрясна в этом платье,

Просто скажи мне когда хватит.

Ты допинг в моей крови, не спрятаться антителам.

Но ты поближе подойди, хочу сильнее чем вчера.

Я попрошу тебя на бис, я попрошу чтоб до утра.

И ты поближе подойди, хочу сильнее чем вчера.

Ты допинг в моей крови, не спрятаться антителам.

Но ты поближе подойди, хочу сильнее чем вчера.

Я попрошу тебя на бис, я попрошу чтоб до утра.

И ты поближе подойди, хочу сильнее чем вчера.

Ти наповнюєш мій сум, наче смоли та нікотин.

Не дозволяй мені заснути, підірви мій мозок як вітамін.

Навколо так багато людей, але без тебе наче один.

Я без тебе ніби на дні, дитино, ти мій серотонін.

Тут невагомість на терезах, цей вогонь у твоїх очах.

Дівчинка – антидепресант.

І рівно опівночі на годиннику, цей вогонь у твоїх очах,

Та просто не дивися назад.

Ти така вражена в цій сукні,

Просто скажи мені, коли вистачить.

Ти допінг у моїй крові, не сховатись антитіл.

Але ти підійди ближче, хочу сильніше ніж вчора.

Я попрошу тебе на біс, я попрошу, щоб до ранку.

І ти підійди ближче, хочу сильніше ніж вчора.

Ти допінг у моїй крові, не сховатись антитіл.

Але ти підійди ближче, хочу сильніше ніж вчора.

Я попрошу тебе на біс, я попрошу, щоб до ранку.

І ти підійди ближче, хочу сильніше ніж вчора.

І пустіть у поцілунку отруту, я готовий їх приймати.

Знову сотні ночей поспіль.

І в номері ділить, не вдасться забрати.

Я хочу їх приймати знову сотні ночей поспіль.

Тут невагомість на терезах, цей вогонь у твоїх очах.

Дівчинка – антидепресант.

І рівно опівночі на годиннику, цей вогонь у твоїх очах.

Та просто не дивися назад.

Ти така вражена в цій сукні,

Просто скажи мені, коли вистачить.

Ти допінг у моїй крові, не сховатись антитіл.

Але ти підійди ближче, хочу сильніше ніж вчора.

Я попрошу тебе на біс, я попрошу, щоб до ранку.

І ти підійди ближче, хочу сильніше ніж вчора.

Ти допінг у моїй крові, не сховатись антитіл.

Але ти підійди ближче, хочу сильніше ніж вчора.

Я попрошу тебе на біс, я попрошу, щоб до ранку.

І ти підійди ближче, хочу сильніше ніж вчора.