СКАЗКА - Земфира

Снова новый начинается день

Снова утро прожектором бьёт из окна

И молчит телефон, отключен

Снова солнца на небе нет

Снова бой, каждый сам за себя

И мне кажется, солнце

Не больше чем сон

На экране окна

Сказка с несчастливым концом

Странная сказка

И стучит пулеметом дождь

И по улицам осень идет

И стена из кирпичей-облаков крепка,

А деревья заболели чумой

Заболели ещё весной

Вниз летят ладони-листья

Махавшие нам свысока

Там, за окном

Сказка с несчастивым концом

Странная сказка

А потом придёт Она

«Собирайся, скажет пошли

Отдай земле тело»

Ну, а тело не допело чуть-чуть

Ну, а телу не додали любви

Странное дело

Там, за окном

Сказка с несчастливым концом

Странная сказка

Знову новий починається день

Знову ранок прожектором б'є з вікна

І мовчить телефон, вимкнений

Знову сонця на небі немає

Знову бій, кожен сам за себе

І мені здається, сонце

Не більше ніж сон

На екрані вікна

Казка з нещасливим кінцем

Дивна казка

І стукає кулеметом дощ

І по вулицям осінь йде

І стіна з цегли-хмар міцна,

А дерева захворіли на чуму

Захворіли ще навесні

Вниз летять долоні-листя

Махали нам зверхньо

Там, за вікном

Казка з нещасливим кінцем

Дивна казка

А потім прийде Вона

«Збирайся, скаже пішли

Віддай землі тіло»

Ну, а тіло не зріло трішки

Ну, а тілу не додали кохання

Дивна справа

Там, за вікном

Казка з нещасливим кінцем

Дивна казка