П.М.М.Л. - Земфира

Море обнимет, закопает в пески,

Закинут рыболовы лески,

Поймают в сети наши души,

Прости меня, моя любовь.

Поздно.

О чем-то думать слишком поздно,

Тебе, я чую, нужен воздух,

Лежим в такой огромной луже,

Прости меня, моя любовь

Джинсы воды набрали и прилипли,

Мне кажется, мы крепко влипли,

Мне кажется, потухло солнце,

Прости меня, моя любовь

Тихо.

Не слышно ни часов, ни чаек,

Послушно сердце выключаем,

И ты в песке, как будто в бронзе,

Прости меня, моя любовь

Прости меня, моя любовь

Прости меня, моя любовь

Море обійме, закопає в піски,

Закинуть рибалки ліски,

Спіймають у мережі наші душі,

Пробач мене моє кохання.

Пізно.

Про щось думати надто пізно,

Тобі, я чую, потрібне повітря,

Лежимо в такій величезній калюжі,

Пробач мене моє кохання

Джинси води набрали і прилипли,

Мені здається, ми міцно влипли,

Мені здається, погасло сонце,

Пробач мене моє кохання

Тихо.

Не чутно ні годин, ні чайок,

Слухняне серце вимикаємо,

І ти в піску, як у бронзі,

Пробач мене моє кохання

Пробач мене моє кохання

Пробач мене моє кохання