ДОЖДЬ - Земфира

Я в твоих руках усну и не проснусь.

Я помню как, я знаю наизусть.

И каждый раз, когда приходит ложь -

Я ухожу и превращаюсь в дождь.

Целая ночь.

То спишь, то не спишь.

И даже звезды ни к чему, простите звезды.

После дождя ... такая печаль,

И только осень – за меня.

Спасибо, осень...

Вопросы легче не задать

Мне хватит воздуха и сил.

Он умирал, но не просил.

И я смотрю в твои глаза.

И я хочу остаться в них.

В таких холодных не моих.

Я в твоих руках усну и не проснусь.

Я помню как, я знаю наизусть.

И каждый раз, когда приходит ложь -

Я ухожу и превращаюсь в дождь.

Я в твоїх руках засну і не прокинусь.

Я пам'ятаю як, я знаю напам'ять.

І щоразу, коли приходить брехня -

Я йду і перетворююся на дощ.

Ціла ніч.

То спиш, то не спиш.

І навіть зірки ні до чого, вибачте зірки.

Після дощу ... такий сум,

І лише осінь – за мене.

Спасибі, осінь...

Запитання легше не поставити

Мені вистачить повітря та сил.

Він умирав, але не просив.

І я дивлюсь у твої очі.

І я хочу залишитись у них.

У таких не моїх холодних.

Я в твоїх руках засну і не прокинусь.

Я пам'ятаю як, я знаю напам'ять.

І щоразу, коли приходить брехня -

Я йду і перетворююся на дощ.