Xanéu Nº 5 - Zeca Baleiro

A minha TV não se conteve, atrevida

Passou a ter vida olhando pra mim

Assistindo a todos os meus segredos

Minhas parcerias, dúvidas, medos

Minha tv não obedece

Não quer mais passar novela, sonha um dia

Em ser janela, não quer mais ficar no ar

Não quer papo com a antena, nem saber

Se vale a pena ver de novo tudo que já vi… vi

A minha TV não se esquece nem do preço

Nem da prece que faço pra mesma funcionar

Me disse que se rende à internet, em suma

Não se submete a nada pra me informar

Não quis mais saber de festa

Não pensou em ser honesta funcionando quando precisei

A noticia que esperava consegui na madrugada num site

Flickr-blog-fotolog que acessei

A minha TV tá louca, me mandou calar a boca

E não tirar a bunda do sofá

Mas eu sou facinho de marré-de-si, se a maré subir

Eu vou me levantar

Não quero saber se acabo

Nem se minha assinatura vai mudar tudo que aprendi

Triste fico seriado, um bocado magoado

Sem saber o que será de mim

Ela não sap quem eu sou

Ela não fala a minha língua

Ela não sap quem eu sou

Ela não fala a minha língua

Enquanto pessoas perguntam porque

Outras pessoas perguntam porque não

Até porque não acredito no que é dito

No que é visto

Ter acesso é poder e o poder é a informação

Qualquer palavra satisfaz a garota, o rapaz

E paz, quem traz, tanto faz?

O valor é temporário, o amor imaginário

A festa e o perjúrio

O minuto de silencio

É o minuto reservado de murmúrio

De anestesia

O sistema é nervoso e te acalma

Com a programação do dia

Com a narrativa

A vida ingrata de quem acha que é noticia

De quem acha que é momento

Na tua tela

Quer ensinar fazer comida uma nação

Que não tem ovo na panela

Que não tem gesto

Quem tem medo assimila

Toda forma de expressão como protesto!

Num passado remoto perdi meu controle

Num passado remoto perdi meu controle

Era a vida em preto-e-branco

Quase nunca colorida, reprisando coisas que não fiz…

Finalmente se acabando feito longa, feito curta

Que termina com final feliz

Ela não sap quem eu sou

Ela não fala a minha língua

Ela não sap quem eu sou

Ela não fala a minha língua

Eu não sei se paper-view

Ou se quem viu tudo fui eu

Eu não sei se paper-view

Ou se quem viu tudo fui eu

Мій телевізор не втримався, сміливий

На мене почало дивитися життя

Спостерігаю за всіма моїми секретами

Мої партнерства, сумніви, страхи

мій телевізор не слухається

Він більше не хоче грати в мило, мріє про один день

Будучи вікном, ви більше не хочете бути в повітрі

Не хоче спілкуватися з антеною чи знати

Варто побачити знову все, що я бачив... Я бачив

Мій телевізор навіть не забуває про ціну

Це навіть не дає молитися, щоб я зробив це

Коротше, він сказав мені, що здається Інтернету

Не підкоряйтеся нічого, щоб повідомити мене

Я більше не хотів знати про вечірку

Я не думав про те, щоб працювати чесно, коли мені це було потрібно

Новини, на які я сподівався, я отримав на світанку на веб-сайті

Flickr-blog-fotolog, до якого я відкрив

Мій телевізор божевільний, сказав мені замовкнути

І не знімай дупу з дивана

Але мене легко припливу-де-сі, якщо приплив підніметься

я встану

Я не хочу знати, чи закінчив я

Навіть мій підпис не змінить усього, чого я навчився

Сумно, що я серйозно, трохи боляче

Не знаючи, що зі мною буде

Вона не знає, хто я

Вона не говорить моєю мовою

Вона не знає, хто я

Вона не говорить моєю мовою

Поки люди запитують чому

Інші люди запитують, чому б ні

Навіть тому, що я не вірю в сказане

в побаченому

Наявність доступу – це сила, а влада – це інформація

Будь-яке слово задовольняє дівчинку, хлопчика

І мир, хто його приносить?

Цінність тимчасова, уявна любов

Сторона — це лжесвідчення

Хвилина мовчання

Це зарезервована хвилина бурмотіння

анестезії

Система нервує і заспокоює вас

З розкладом дня

З оповіданням

Невдячне життя тих, хто вважає це новиною

Як ви думаєте, кому пора

на вашому екрані

Хочу навчити робити їжу нацією

Що в горщику немає яйця

що не має жесту

Хто боїться, той асимілює

Будь-яка форма вираження як протест!

У далекому минулому я втратив контроль

У далекому минулому я втратив контроль

Це було чорно-біле життя

Майже ніколи не фарбувався, повторював те, чого не робив...

Нарешті закінчується як довгий, зроблений короткий

Це закінчується щасливим кінцем

Вона не знає, хто я

Вона не говорить моєю мовою

Вона не знає, хто я

Вона не говорить моєю мовою

Я не знаю, чи паперовий перегляд

Або якби я був тим, хто бачив усе

Я не знаю, чи паперовий перегляд

Або якби я був тим, хто бачив усе