As Meninas Dos Jardins - Zeca Baleiro

Abro a porta vejo a fumaça no asfalto

O sol me cega eu sigo em frente

Encaro o sol deixo meu rastro para trás

O dia corre assim veloz

O dia corre além de nós

E eu vou me desviando das aeronaves

Que aterrissam a todo instante

Morrer já não parece novo já não assusta

Desço a rua augusta a 120 por hora

Hi hi johny hi hi alfredo

Nada respira como antes só o medo

Vejo as meninas dos jardins

Belas nos seus jeans

A riqueza é um alqueire

Uma quadra da oscar freire

Eu vi o mano mano brown

Mandando um rap para valer

Eu vi o mano mano brown

Vestindo gap na tv

Cato no chão migalhas

Do banquete dos que comem

O que que houve eu nunca mais ouvi

Chamar meu nome

A rua é reta a vida é torta

Quem se importa

Se eu vou morrer de sede

Ou se eu vou morrer de fome

O sol nas bancas de revista

E na capa da revista

Sombra grana e água fresca

Vejo novos ricos

Vejo velhos pobres

Não vi ninguém abrir a boca

Mas ouvi o grito

Deus misericórdia de nossa miséria

Caravela de cabral

Morte e vida severina

As meninas dos jardins gostam de rap

As meninas dos jardins gostam de rap

As meninas dos jardins gostam de happy end

Cantilenas do futuro

Nas cidades sem futuro

Orações ao vento preces sem destino

Sangue no asfalto

— ninguém é alto o suficiente

Que não possa rastejar

O meu boy morreu

Que será de mim

Manda buscar outro correndo

Lá no itaim

Відчиняю двері, бачу дим на асфальті

Сонце засліплює мене, я йду вперед

Я обличчям до сонця, я залишаю свій слід

День біжить так швидко

День біжить поза нами

І я відхиляюся від літака

Ця земля в усі часи

Вмирання вже не здається новим, воно вже не лякає

Я спускаюся по Rua Augusta зі швидкістю 120 на годину

Привіт, Джоні, привіт, Альфредо

Ніщо не дихає так, як раніше, тільки страх

Я бачу дівчат у садах

Красиво в твоїх джинсах

Багатство — це бушель

Один квартал від Оскара Фрейра

Я бачив брата Брауна

Надсилаю реп по-справжньому

Я бачив брата Брауна

Wearing Gap на телевізорі

Катон на підлозі крихти

З бенкету тих, хто їсть

Те, що сталося, я більше не чув

назви моє ім'я

Вулиця пряма життя крива

Кому байдуже

Якщо я помру від спраги

Або якщо я помру з голоду

Сонце на журналі стоїть

І на обкладинці журналу

Тінь грошей і прісної води

Я бачу нуворишів

Я бачу бідних старих

Я не бачив, щоб хтось відкрив рота

Але я почув крик

Боже милосердя нашого нещастя

каравела кабрала

Смерть і тяжке життя

Садові дівчата люблять реп

Садові дівчата люблять реп

Дівчатам-садівкам подобається щасливий кінець

Кантилени майбутнього

У містах без майбутнього

Молитви на вітрі Молитви без призначення

Кров на асфальті

— ніхто не достатньо високий 

що не може повзати

Мій хлопчик помер

Що зі мною буде

Надішліть на ще один пробіг

там в ітаїмі