Evoluzioni - Zampa

È da anni ventotto che vado su e torno giù

È un’altalena tra nero e blu

Bassi e sassi, assi e massi, la prassi tra gli altri è di Bassi

Ed ho imparato nella vita sai cose che non scorderò mai

E che le domande causano le lacrime che brucian le guance

La vita è un labirinto tra la magia e la follia

Viaggio senza sogni tra realtà ed utopia

Tra troppi se e troppi ma, la verità è che sarà sarà

Sono caduto spesso, e ho visto spesso perdere chi aveva scommesso

Ed ho imparato a riconoscere i sorrisi, buoni, falsi, cattivi

Non tornerò sui miei passi, vado avanti

Salirò, o andrò giù

Ma non mi fermo, no

Sui miei passi, vado avanti

Salirò, o andrò giù

Ma non mi fermo, no

Ho imparato che la vita è solo una e non torna

E che succede spesso che poi il conto non torna

Mi trasforma, e mi frastorna scoprire che i diavoli hanno perduto le corna

La mente torna a qualche tempo fa

Quando ancora avevo fiducia nell’umanità

Avevo troppe bare, troppo da fare, troppa fotta troppo da dare

Ma il mondo frano ti aspetta

Oggi c'è fretta, il mondo ti sprezza

I sogni tuoi te li spezza, ti soffia sul collo e ti stressa

E in questo tempo passato cos’ho imparato?

Che niente è mai scontato

Per questo fra vado avanti, lupo in mezzo agli uomini

Sanno

Che tornerò sui miei passi, vado avanti

Salirò, o andrò giù

Ma non mi fermo, no

Sui miei passi, vado avanti

Salirò, o andrò giù

Ma non mi fermo, no

C'è chi vuole insegnarti a vivere, chi vuole parlare, vuole formarti

Stupidi consigli e falsità vuole darti

Ma preferisco fare di testa mia

Che se devo sbagliare sbaglierò così sia

E niente è eterno, il paradiso è sempre un po' più in là dell’inferno

E qua le cose accadono anche quando soy fermo

Sul mio quaderno io scrivo per sentirmi meglio

Ed ho imparato purtroppo a non fidarmi dell’amore

Perchè sono un coglione ci resto sotto

E che le donne davvero son tutte uguali, tutte indecifrabili, tutte così

speciali

Ora ne ho ventotto, compiuti da poco

Non so se resisto o scoppio

E aspetto un altro tramonto, un’altra sfida, un’altro giorno

Я піднімався і спускався впродовж двадцяти восьми років

Це перехід між чорним і синім

Бассі та сассі, дупи та массі, практика серед інших — Бассі

І я дізнався речей у своєму житті, які ніколи не забуду

І що питання викликають сльози, які палять щоки

Життя - це лабіринт між магією та божевіллям

Подорож без мрій між реальністю та утопією

Між надто великою кількістю «якщо» та надто великою кількістю «але» правда полягає в тому, що це буде

Я часто падав і часто бачив, як ті, хто ставив, програвали

І я навчився розпізнавати усмішки, хороші, фальшиві, погані

Я не буду повертатися, я буду продовжувати

Я піду вгору, або я піду вниз

Але я не зупинюся, ні

Своїми кроками я йду вперед

Я піду вгору, або я піду вниз

Але я не зупинюся, ні

Я дізнався, що життя лише одне і воно не складається

І часто буває, що рахунок не складається

Мене змінює, і мене бентежить те, що дияволи втратили свої роги

Розум повертається в якийсь час назад

Коли я ще мав віру в людство

У мене було надто багато трун, надто багато роботи, надто багато лайна, щоб дати

Але на вас чекає обвальний світ

Сьогодні поспіх, світ зневажає вас

Це розбиває ваші мрії, дує вам у шию та напружує вас

І чого я навчився за цей минулий час?

Що ніколи ніщо не сприймається як належне

Тому я йду вперед, вовк серед людей

Вони знають

Що я повернуся, я піду далі

Я піду вгору, або я піду вниз

Але я не зупинюся, ні

Своїми кроками я йду вперед

Я піду вгору, або я піду вниз

Але я не зупинюся, ні

Є ті, хто хоче навчити вас, як жити, ті, хто хоче говорити, хоче навчати вас

Дурна порада і брехня, яку він хоче вам дати

Але я вважаю за краще йти своїм шляхом

Що якщо мені доведеться помилятися, я помилюся, так і буде

І ніщо не вічне, рай завжди трішки далі пекла

І тут все трапляється, навіть коли вони нерухомі

Я пишу в блокноті, щоб почуватися краще

І я, на жаль, навчився не довіряти коханню

Оскільки я придурок я залишуся під цим

І що жінки насправді всі однакові, усі незрозумілі, усі такі

спеціальні

Зараз мені двадцять вісім, недавно виповнилося

Я не знаю, чинити опір чи вибухнути

І я чекаю ще одного заходу сонця, ще одного виклику, ще одного дня