Giorni matti, Pt. 2 - Mondo Marcio, APE, Zampa

Nono, le stesse strade, la stessa gente

Le stesse storie come sempre, con la notte che scende

Ogni padre sa che la città poi lo attende

Soldi, puttane campane lontano da oriente

È la realtà nana e guardala negli occhi

Che è un mondo marcio di illusionisti e bapocchi

Siamo i pidocchi allocchi, gli sciocchi brocchi

E lo sai nel mare scompare quando non tocchi

Uomini stop, dentro sto zoo non ci sto

È uno shock da mille volt, io bevo contro

È l’ennesimo sto, capisci dottò il dado è tratto

E io mi trovo di nuovo a scrivere quattro quarto

Un altro giorno matto, lascia la scia

Foto da click click via di ordinaria follia

Sirene di polizia tra iene sulla mia via

C'è chi crede nel bene non vede che è un’utopia

E ogni sbaglio è un taglio, una finta, un abbaglio

Affogo non respiro nemmeno col boccaglio

Se la mia vita è a repentaglio

Do di matto e deraglio piuttosto che essere ancora un bersaglio

Sono giorni matti non c'è un posto sicuro fra

Sono giorni matti è anche il nostro futuro

Saranno giorni matti, cerchi fortuna e fama

È la stessa storia uomo so già la trama

Nei giorni matti non c'è un posto sicuro eh

Sono giorni matti e guarda il nostro futuro

Saranno giorni matti

Ma anche se dura questa vita

Cerco sempre una via d’uscita

Ora mi è chiaro il sangue amaro fino all’ultimo sparo

Mi sintonizzo fuori orario in sto calvario ordinario

Non so se sia deleterio

Non so se sia necessario

Ma ci convivo senza chiedermi il perchè di sto clichè sommario

Io brindo al mio di futuro il resto non conta sul serio

Guardo negli occhi della gente come un avversario

Col tempo sempre più schietto così guadagno il rispetto

Senza pensare solo a ció che mi è concesso adesso

Fuori controllo da un pezzo

Non penso a stare nel giusto

Come concetto è una scusante per chi vive in torto

Chi alza le mani è un uomo morto se sceglie di arrendersi all’arroganza di chi

ha solo sangue e ossequi in corpo

Vivo così i giorni matti

Lasciando intatti quei contrasti in paradossi da cui nascono i miei versi spinti

Un’overdose di ritmi intensi

Non cercare consensi

Ma poi ti accorgi che a nessuno frega ció che pensi

Inalo sensi per calmare i nervi tesi e nei giorni più pesi

Quando in stato di crisi ci si scopre illusi, troppo confusi

Sfiancati dagli abusi e dai «mi scusi»

Per questo poi ci chiamano scontrosi

Sono giorni matti non c'è un posto sicuro fra

Sono giorni matti è anche il nostro futuro

Saranno giorni matti, cerchi fortuna e fama

È la stessa storia uomo so già la trama

Nei giorni matti non c'è un posto sicuro eh

Sono giorni matti e guarda il nostro futuro

Saranno giorni matti

Ma anche se dura questa vita

Cerco sempre una via d’uscita

E è così fino alla lapide, sarà guerra?

E' probabile

Marci con le automatiche sulla terra di Davide

Piovono scariche

E vorrei salvare i miei cari

Ma queste strade me li hanno strappati via dalle mani

Vorrei arrivare a domani senza spaccare più crani

Ma queste anime perse, sono contro i miei piani

E' questo mondo è questa terra che ci plagia, tocca la mia

Ganja e ti fai un viaggio

All’aldilà con la mia lama in faccia

La mia musica è verità per chi mi sente e non fa niente

Che sia un tutore oppure un a-gente

Le autorità vogliono fottermi la mente ma

Per quanto mi riguarda qua sarà sempre uguale

Prova a fare mente locale mentre un assistente sociale prende i soldi

Mentre un altro frà si sente male

Nessuno fa niente per niente è normale, io sono marcio

Ma è questa città che mi rende un tale

Soggetto costretto a prendere mezz’etto e bruciare

E ancora cerco erba da tagliare

E una fottuta troia da scopare

Vorrei soltanto poter ricominciare ma adesso è tardi

Ho perso la voglia di amarmi nei giorni matti

Sono giorni matti non c'è un posto sicuro fra

Sono giorni matti è anche il nostro futuro

Saranno giorni matti, cerchi fortuna e fama

È la stessa storia uomo so già la trama

Nei giorni matti non c'è un posto sicuro eh

Sono giorni matti e guarda il nostro futuro

Saranno giorni matti

Ma anche se dura questa vita

Cerco sempre una via d’uscita

Дев’яте, ті самі вулиці, ті самі люди

Ті самі історії, як завжди, з настанням ночі

Кожен батько знає, що тоді його чекає місто

Гроші, повії дзвонять далеко зі сходу

Це карликова реальність і подивіться їй в очі

Це гнилий світ ілюзіоністів і бапоччі

Ми — дурні воші, дурні уколи

А ти знаєш, що в морі воно зникає, коли не торкаєшся

Чоловіки зупиняються, я не в зоопарку

Це шок у тисячу вольт, я п’ю проти

Це ще одна пробка, ви розумієте, кубик кинутий

І я знову пишу чотири чверті

Ще один божевільний день, покиньте слід

Фото за кліком подалі від звичайного божевілля

Поліцейські сирени серед гієн на моїй вулиці

Є ті, хто вірить у добро, які не бачать, що це утопія

І кожна помилка – це поріз, фінт, помилка

Тону, навіть мундштуком не дихаю

Якщо моє життя в небезпеці

Я злякався і зійшов із колії, а не залишався ціллю

Це божевільні дні, між якими немає безпечного місця

Ці божевільні дні – це також наше майбутнє

Це будуть шалені дні, ви шукаєте удачі і слави

Це та сама історія, я вже знаю сюжет

У божевільні дні немає безпечного місця

Це божевільні дні і подивіться на наше майбутнє

Це будуть божевільні дні

Але навіть якщо це життя триватиме

Я завжди шукаю вихід

Тепер гірка кров ясна мені до останнього пострілу

Я налаштовуюся після робочого дня на це звичайне випробування

Я не знаю, чи це шкідливо

Не знаю чи потрібно

Але я живу з цим, не запитуючи себе, чому це загальне кліше

Я тостую за своє майбутнє, решта не має значення

Я дивлюся людям в очі як суперник

З часом все більш відвертий, тому я заробляю повагу

Не думаючи лише про те, що мені зараз дозволено

На деякий час вийшли з-під контролю

Я не думаю, що я правий

Як концепція, це виправдання для тих, хто живе не так

Той, хто піднімає руки, є мертвим, якщо він вирішить піддатися зарозумілості кого

в його тілі тільки кров і ліки

Ось так я живу божевільні дні

Залишивши недоторканими ті контрасти в парадоксах, з яких народжуються мої підбурювані вірші

Передозування інтенсивних ритмів

Не шукайте консенсусу

Але потім ви розумієте, що нікого не хвилює, що ви думаєте

Вдихніть органи чуття, щоб заспокоїти напружені нерви та у важкі дні

У стані кризи ми опиняємося в омані, занадто розгубленими

Втомлений образою та "вибачте"

Ось чому вони називають нас сварливими

Це божевільні дні, між якими немає безпечного місця

Ці божевільні дні – це також наше майбутнє

Це будуть шалені дні, ви шукаєте удачі і слави

Це та сама історія, я вже знаю сюжет

У божевільні дні немає безпечного місця

Це божевільні дні і подивіться на наше майбутнє

Це будуть божевільні дні

Але навіть якщо це життя триватиме

Я завжди шукаю вихід

А то й до надгробку, чи буде війна?

Імовірно

Ви йдете з автоматами на землю Давида

Дощові розряди

І я хотів би врятувати своїх близьких

Але ці вулиці вирвали їх з моїх рук

Я хотів би дожити до завтра, не зламавши більше черепів

Але ці загублені душі протидіють моїм планам

Це цей світ і ця земля плагіатує нас, торкається моєї

Гянджа і відправитися в подорож

За межами мого леза в обличчя

Моя музика — правда для тих, хто мене чує і нічого не робить

Незалежно від того, чи він опікун, чи людина

Влада хоче з’їбати мій розум, але

Як на мене, тут завжди буде те саме

Спробуйте отримати місцеві, поки соціальний працівник забирає гроші

Тоді як інший брат почувається погано

Ніхто нічого не робить дарма це нормально, я гнила

Але саме це місто робить мене таким

Піддослідного змусили взяти півкілограма і спалити

А я ще шукаю траву, щоб косити

І трахана повія

Я просто хотів би почати спочатку, але зараз пізно

Я втратив бажання любити себе в божевільні дні

Це божевільні дні, між якими немає безпечного місця

Ці божевільні дні – це також наше майбутнє

Це будуть шалені дні, ви шукаєте удачі і слави

Це та сама історія, я вже знаю сюжет

У божевільні дні немає безпечного місця

Це божевільні дні і подивіться на наше майбутнє

Це будуть божевільні дні

Але навіть якщо це життя триватиме

Я завжди шукаю вихід