Юлия - Юлия Савичева

Бескрылые птицы, чтоб не разбиться уходят на север тайком.

Сиреневый ветер в клетчатом пледе по крышам скользит босиком.

И открывает старые двери в доме, где встретит меня

Юли-юли-юли-юли-юли-юли-юли-юли Юлия.

Два беспорядка играются в прятки мысли в моей голове.

Желтую россыпь — торопится осень к обеду расстелить по земле.

И растворяет в звоне трамвая дождь мелодии дня.

Юли-юли-юли-юли-юли-юли-юли-юли Юлия.

И только перроны, рельсы, вагоны, мигнули красным «Прощай».

Всю жизнь друг о друге — мы были подруги, тебя не забуду, ты знай!

И стоя в массовке на остановке в прохожих ищу я тебя.

Юли-юли-юли-юли-юли-юли-юли-юли Юлия.

И стоя в массовке на остановке в прохожих ищу я тебя.

Юли-юли-юли-юли-юли-юли-юли-юли Юлия.

И стоя в массовке на остановке в прохожих ищу я тебя.

Юли-юли-юли-юли-юли-юли-юли-юли Юлия.

Безкрилі птахи, щоб не розбитися йдуть на північ таємно.

Бузковий вітер у клітковому пледі по дахах ковзає босоніж.

І відчиняє старі двері в будинку, де зустріне мене

Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі Юлія.

Два безладдя граються в сховання думки в моїй голові.

Жовтий розсип — поспішає осінь на обід розстелити по землі.

І розчиняє в дзвінку трамвая дощ мелодії дня.

Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі Юлія.

І тільки перони, рейки, вагони, мигнули червоним «Прощавай».

Все життя один про друга — ми були подруги, тебе не забуду, ти знай!

І стоячи в масовці на зупинці в перехожих шукаю я тебе.

Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі Юлія.

І стоячи в масовці на зупинці в перехожих шукаю я тебе.

Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі Юлія.

І стоячи в масовці на зупинці в перехожих шукаю я тебе.

Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі-Юлі Юлія.