Отпусти - Юлия Савичева

Загадка не в платье, загадка в теле

И кто ты, любовь, на самом деле?

Глаза закрывали и летели в небо синее...

Но в небе однажды стало тесно

И больше тебе неинтересно,

Возьми своё сердце, так нечестно!

Отпусти её!

Отпусти её навстречу ветру,

На четыре тысячи километров,

Не держи тугие крылья, отпусти её!

Отпусти её навстречу солнцу, -

И она взлетит и не сорвётся,

Не жалей, не плачь, не бойся - отпусти её!

Ты думал, она без тебя не дышит,

Ты думал, уже невозможно выше,

Признайся, не знаешь, как так вышло, она сильная.

Ты снова один - это несерьёзно,

Холодные дни, ночные слёзы,

Так хочется к ней, но теперь так поздно.

Отпусти её!

Отпусти её навстречу ветру,

На четыре тысячи километров,

Не держи тугие крылья, отпусти её!

Отпусти её навстречу солнцу,

И она взлетит и не сорвётся,

Не жалей, не плачь, не бойся - отпусти её!

Отпусти...

Отпусти её навстречу ветру,

На четыре тысячи километров,

Не держи тугие крылья, отпусти её!

Отпусти её навстречу солнцу,

И она взлетит и не сорвётся,

Не жалей, не плачь, не бойся - отпусти её!

Загадка не в сукні, загадка в тілі

І хто ти, кохання, насправді?

Очі заплющували і летіли в небо синє.

Але в небі одного разу стало тісно

І більше тобі нецікаво,

Візьми своє серце, так нечесно!

Відпусти її!

Відпусти її назустріч вітру,

На чотири тисячі кілометрів,

Не тримай тугі крила, відпусти її!

Відпусти її назустріч сонцю, -

І вона злетить і не зірветься,

Не шкодуй, не плач, не бійся – відпусти її!

Ти думав, вона без тебе не дихає,

Ти думав, що вже неможливо вище,

Зізнайся, не знаєш, як так сталося, вона сильна.

Ти знову один – це несерйозно,

Холодні дні, нічні сльози,

Так хочеться до неї, але тепер так пізно.

Відпусти її!

Відпусти її назустріч вітру,

На чотири тисячі кілометрів,

Не тримай тугі крила, відпусти її!

Відпусти її назустріч сонцю,

І вона злетить і не зірветься,

Не шкодуй, не плач, не бійся – відпусти її!

Відпусти...

Відпусти її назустріч вітру,

На чотири тисячі кілометрів,

Не тримай тугі крила, відпусти її!

Відпусти її назустріч сонцю,

І вона злетить і не зірветься,

Не шкодуй, не плач, не бійся – відпусти її!