А за окном кружит метель - Юлия Савичева

А за окном кружит метель.

И чашка чаю остывает.

Давно уж гремел июль,

Снежинки в капли превращая.

И время дрёма нападать,

На всех: на ярых, на ленивых.

Тебе с зимой не совладать,

А посмотри, как та красива.

Не долго, будете вы с ней дружить.

Покружит, набело запорошит

И обернется синей стужей.

А после праздничного бала,

Всё как всегда, из года в год

Начнется все сначала.

Придет весна, за нею лето

И время вновь ускорит ход.

И скажешь ты: «Переживем и это»,

Допив из чашки, чай как лёд.

А за вікном кружляє хуртовина.

І чашка чаю остигає.

Давно вже гримів липень,

Сніжинки в краплі перетворюючи.

І час дрімання нападати,

На всіх: на затятих, на ледачих.

Тобі з зимою не владати,

А дивися, як та красива.

Недовго, ви будете дружити.

Покружляє, набіло запорошить

І обернеться синьою холодом.

А після святкового балу,

Все як завжди, з року в рік

Почнеться все спочатку.

Прийде весна, за нею літо

І час знову прискорить хід.

І скажеш ти: «Переживемо і це»,

Допивши з чашки, чай як лід.