Сделай вдох - Ю.Г.

Если ты еще кому-то нужен — дыши глубже,

Если ты на пол пути от счастья — дыши чаще,

И не бойся показаться глупым, а не злым,

Не стремись казаться всем вокруг более крутым,

Чем ты есть на самом деле — ты и так не плох,

Даже если и не смог где-то сделать так как хочешь,

У тебя вся жизнь впереди — не спеши ее ломать,

Чтоб ее остаток не переживать

За бесцельно прожитые годы, глупые ошибки,

И за то, что зыбким оказалось то, что было прочным,

А порочное не добавило авторитета

Среди тех, кого с тобою уже рядом нету.

Не спеши пускать пыль в глаза.

Посуди сам —

Сможешь ли ты сделать больше, чем тебе по силам,

И не мечешь ли ты бисер перед свиньями напрасно

Лишь бы кто-нибудь из них тебя красным вспомнил словом.

Не давай себя в оковы заковать чьих-то мнений,

Будь свободным, но достойным следующих поколений,

Ведь свобода — это дар тебе от предков,

Так дыши же каждой клеткой и давай дышать другому.

Сделав шаг вперед, ты ужасно рад,

Только не забудь — ни одного назад.

Сделав шаг вперед, ты ужасно рад,

Только не забудь — ни одного назад!

Посмотри вокруг себя на тех, твоих же лет,

Кто не удержав себя, в кювет слетают, тают,

Не успев фитиль зажечь, сгорают, будто в церкви свечи,

Тело изувечив и навеки душу искалечив.

Хочешь ли ты быть с ними или у тебя свой путь,

Есть ли силы не свернуть, а пойти прямой дорогой,

Многие назовут убогим твой выбор,

Выбирай — либо думай сам, либо, либо,

Отдавай себя в руки скорости и моды,

Чтобы получить всходы на будущий год,

Наплевать, что не зацветет, через два,

Главное, чтобы ботва была не хуже чем у всех.

Это не успех.

Спроси меня — отвечу нет,

Вряд ли мой ответ устроит тех, кто хочет всё и сразу.

Я считаю за проказу то, что ими движет,

Ни один из них уже не дышит

Полной грудью.

Сердца забиты мутью, грехи терзают душу,

Жена не верит мужу, сын смерти ждет отца,

И не видать конца их горести и гнили —

Они себя живьем похоронили… Ты с ними?!

Сделав шаг вперед, ты ужасно рад,

Только не забудь — ни одного назад.

Сделав шаг вперед, ты ужасно рад,

Только не забудь — ни одного назад!

Подними руки выше, сделай вдох,

Постарайся услышать каждый слог,

Задержи его в легких, хоть чуть-чуть,

И попробуй еще раз так вздохнуть.

Подними руки выше, сделай вдох,

Постарайся услышать каждый слог,

Задержи его в легких, хоть чуть-чуть,

И попробуй еще раз так вздохнуть.

Если есть еще повод радоваться — торопись

Не потратить жизнь на лесть, месть и разговоры —

Люди будто воры, крадут у самих себя

Ради гор золотых редкие минуты счастья.

Надо ли красть ягоды со своего огорода?

Что мы за порода, всяк другого мнит уродом,

Мы себе сами создаем погоду хуже некуда,

А потом теряемся — откуда же пришла беда?

Мучителя для себя — это будет проще,

В правде ровно столько мощи, сколько и во лжи,

Только ложь никогда не получит помощи от бескорыстных

Честных — тех, кто не ищет выгоды даже в мыслях.

-

Может это и не повод, чтобы стать другим,

Но всегда лучше быть таким как есть, чем таким, как надо

Тем, кто создает тебе преграды и не хочет слышать,

Что на свете есть те, кто вольно дышат!

Сделав шаг вперед, ты ужасно рад,

Только не забудь — ни одного назад.

Сделав шаг вперед, ты ужасно рад,

Только не забудь — ни одного назад!

Якщо ти ще комусь потрібен — дихай глибше,

Якщо ти на підлозі від щастя — дихай частіше,

І не бій здатися дурним, а не злим,

Не прагнеш здаватися всім навколо крутішим,

Чим ти є насправді — ти і так не поганий,

Навіть якщо і не зміг десь зробити так як хочеш,

У тебе все життя попереду — не поспішай її ламати,

Щоб її залишок не переживати

За безцільно прожиті роки, дурні помилки,

І за то, що хитким виявилося те, що було міцним,

А порочне не додало авторитету

Серед тих, кого з тобою вже поряд немає.

Не поспішай пускати пил у очі.

Посуд сам—

Чи зможеш ти зробити більше, ніж тобі по силах,

І не мечаєш чи ти бісер перед свинями даремно

Аби хтось із них червоним згадав словом.

Не давай себе в¦кови закувати чиїхось думок,

Будь вільним, але гідним наступних поколінь,

Адже свобода — це дар тобі від предків,

Так дихай ж кожною клітиною і давай дихати іншому.

Зробивши крок уперед, ти жахливо радий,

Тільки не забудь — жодного назад.

Зробивши крок уперед, ти жахливо радий,

Тільки не забудь — жодного назад!

Подивися навколо себе на тих, твоїх років,

Хто не стримав себе, в кювет злітають, тануть,

Не встигнувши гніт запалити, згоряють, ніби в церкві свічки,

Тіло понівечивши і навіки душу покалічивши.

Хочеш чи ти бути з ними або у тебе свій шлях,

Чи є сили не згорнути, а піти прямою дорогою,

Багато хто назве убогим твій вибір,

Вибирай — або думай сам, або, або,

Віддай себе в руки швидкості і моди,

Щоб отримати сходи на майбутній рік,

Начхати, що не зацвіте, через два,

Головне, щоб бадилля було не гірше ніж у всіх.

Це не успіх.

Запитай мене — відповім ні,

Навряд чи моя відповідь влаштує тих, хто хоче все і відразу.

Я вважаю за проказу те, що ними рухає,

Жоден з них уже не дихає

На повні груди.

Серця забиті каламуттю, гріхи мучать душу,

Дружина не вірить чоловікові, син смерті чекає на батька,

І не бачити кінця їх прикрощі і гнили —

Вони себе живцем поховали… Ти з ними?!

Зробивши крок уперед, ти жахливо радий,

Тільки не забудь — жодного назад.

Зробивши крок уперед, ти жахливо радий,

Тільки не забудь — жодного назад!

Підніми руки вище, зроби вдих,

Постарайся почути кожен склад,

Затримай його в легких, хоч трохи,

І спробуй ще раз так зітхнути.

Підніми руки вище, зроби вдих,

Постарайся почути кожен склад,

Затримай його в легких, хоч трохи,

І спробуй ще раз так зітхнути.

Якщо є ще привід радіти — поспішай

Не витратити життя на лестощі, помсту та розмови

Люди ніби злодії, крадуть у самих себе

Заради золотих гір рідкісні хвилини щастя.

Чи потрібно красти ягоди зі свого городу?

Що ми за порода, кожен іншого мнить виродком,

Ми самі самі створюємо погоду гірше нікуди,

А потім губимося — звідки прийшла біда?

Мучителя для себе — це буде простіше,

В правді рівно стільки мощі, скільки і в брехні,

Тільки брехня ніколи не отримає допомоги від безкорисливих

Чесних — тих, хто не шукає вигоди навіть у думках.

-

Може це і не привід, щоб стати іншим,

Але завжди краще бути таким як є, ніж таким, як треба

Тим, хто створює тобі перепони і не хоче чути,

Що на світі є ті, хто вільно дихають!

Зробивши крок уперед, ти жахливо радий,

Тільки не забудь — жодного назад.

Зробивши крок уперед, ти жахливо радий,

Тільки не забудь — жодного назад!