Одно и то же - Ю.Г.

Тёплый ветер с Москва-реки разгоняет дым от париков

Вечер, мы сидим в скверике, смолим чинарики

Мы не нарики, не бычьё, не алкоголики,

Но сегодня отдыхаем, так, малую долику

Наши дворики — с ними столько связано

Выпито, узнано, услышано, сделано, сказано

Раз за разом создавалось то, чем мы живем сейчас

Порою били стёкла мы, а порою нас

Пиво, музыка, тачки, компьютер, баскетбол с футболом

Взаимоотношения с противоположным полом

Если моя жизнь — дерьмо, то это с него пенки

Я знаю, что где-то в другой части света

Людей волнует то же, чем и моя душа задета

И значит, нет разницы в цвете кожи

Мы похожи, ведь нас тревожит одно и тоже

Подул свежий ветер — волжский бриз

Нарисовался, да так, что хер сотрёшь

Эскиз парняги из города на Волге

Моё имя там помнят, надеюсь, ещё долго

Помнить будут, поэтому не надо красок

Хотите знать, кто по жизни?

Да я Некрасов

Слагающий поэмы о бурлаках, я Репин

Картину оживляющий в веках, я просто рэпер

Таких, как я полно на улицах, в подъездах

Домино, видео, бильярд, секс, вино и интересы

Стремление познать смысл бытия

Либо воспитать ребенка, либо пролететь мимо

Клюва горного орла, потом расслабиться

К этому стремлюсь не только я, мне так кажется

Не зря же пацаны такие же стоят на этаже

В соседнем доме, улице, районе, городе

Опять же мы все похожи, я видел много городов

Несбывшихся надежд и разбитых лбов

В погоне за прекрасным в поте лица трудятся

И не напрасно, знайте, что любой труд

Оплачивается сполна, но хотелось бы

Чтоб это случилось, пока мы молоды и живы

Положи на пульс руку и вникни

Что все наши сердца сегодня бьются в одном ритме

Всюду одно и тоже, мы так похожи

Такие же картины, те же персонажи

Неважно, будь то Чебоксары или Москва

Эл, дай слово, что не возьмёт ЮГов тоска

Всюду одно и тоже, мы так похожи

Такие же картины, те же персонажи

Неважно, будь то Чебоксары или Москва

Братва, дайте слово, что не умрёт надежда никогда

Слышите, не предадим мы то, чем дышим

Потому что верим мы в то, что читаем, что пишем

Мы стараемся стать выше и узнать побольше

Что б понять смысл глубже и уйти немного дальше

Чем смогли другие — те, кто потом сломались

Я не желаю, что бы мои дети надо мной смеялись

Глядя, как я спиваюсь от того, что нет просветов

От того, что в своё время не искал ответы

На все вечные вопросы, предпочитая им

Водку, девок, папирос туманный дым

Вечно молодым и вечно пьяным можно быть бараном,

Но нам на бойню слишком рано

Открывайте краны, водою умывайте лица

Покоряйте села, города, деревни и столицы

Даже если в спицы будут палки ставить на колени

Не поставить тех, кто не позволит себя заставить

Поставлю точку, через шестнадцать строчек

О том, что нас волнует сильно и что не очень

Между прочим, все мы зубы точим на пироги с повидлом,

Но кто из нас отхватит свою долю, будет видно

Мне абсолютно наплевать на то, что кто-то в мои годы

Имеет крупные доходы (да пусть имеет)

И мне важнее это, чем жить в псевдовысшем свете

Я сам в ответе за то, что говорю, делаю, творю

И я не продаю свой навык рублю

Я не терплю, когда мне парят, что я должен говорить

Чтоб быть, как все, чтоб жить, как все, чтоб всё, как все

По мне лучше жить свободным, чем жить шакалом

Я не считаю, что это мало меня достало

То, что у многих перестало сердце в груди стучать

Я не один, мы все похожи, нам нельзя стоять и ждать

Всюду одно и тоже, мы так похожи

Такие же картины, те же персонажи

Неважно, будь то Чебоксары или Москва

Эл, дай слово, что не возьмёт ЮГов тоска

Всюду одно и тоже, мы так похожи

Такие же картины, те же персонажи

Неважно, будь то Чебоксары или Москва

Братва, дайте слово, что не умрёт надежда никогда

Всюду одно и тоже, мы так похожи

Такие же картины, те же персонажи

Неважно, будь то Чебоксары или Москва

ЮГи, дайте слово, что не возьмёт меня тоска

Всюду одно и тоже, мы так похожи

Такие же картины, те же персонажи

Неважно, будь то Чебоксары или Москва

Братва, дайте слово, что не умрёт надежда никогда

Теплий вітер із Москви-річки розганяє дим від перуків

Вечір, ми сидимо в скверику, змолимо чинарики

Ми не нарики, не бичаче, не алкоголіки,

Але сьогодні відпочиваємо, так, малу долю

Наші дворики — з ними стільки пов'язано

Випито, впізнано, почуто, зроблено, сказано

Раз за разом створювалося те, чим ми живемо зараз

Часом били шибки ми, а часом нас

Пиво, музика, тачки, комп'ютер, баскетбол з футболом

Взаємини з протилежною статтю

Якщо моє життя — лайно, то це з його пінки

Я знаю, що десь в іншій частині світу

Людей хвилює те, що і моя душа зачеплена

І, значить, немає різниці в кольорі шкіри

Ми схожі, адже нас турбує одне і теж

Повіяв свіжий вітер — волзький бриз

Намалювався, так, що хер зітреш

Ескіз хлопці з міста на Волзі

Моє ім'я там пам'ятають, сподіваюсь, ще довго

Пам'ятатимуть, тому не треба фарб

Хочете знати, хто за життя?

Так я Некрасов

Складаючий поеми про бурлаки, я Репін

Картину оживляючий у віках, я просто репер

Таких, як я повно на вулицях, у під'їздах

Доміно, відео, більярд, секс, вино та інтереси

Прагнення пізнати сенс буття

Або виховати дитину, або пролетіти повз

Дюба гірського орла, потім розслабитися

До цього прагну не тільки я, мені так здається

Недаремно пацани такі стоять на поверсі

У сусідньому будинку, вулиці, районі, місті

Знову ж ми всі схожі, я бачив багато міст

Нездійснених надій і розбитих лобів

У погоні за прекрасним у поті обличчя трудяться

І недаремно, знайте, що будь-яка праця

Оплачується сповна, але хотілося б

Щоб це трапилося, поки ми молоді і живі

Поклади на пульс руку і вникни

Що всі наші серця сьогодні б'ються в одному ритмі

Усюди одне й теж, ми так схожі

Такі ж картини, ті ж персонажі

Неважливо, будь то Чобоксари чи Москва

Ел, дай слово, що не візьме Південь туга

Усюди одне й теж, ми так схожі

Такі ж картини, ті ж персонажі

Неважливо, будь то Чобоксари чи Москва

Брате, дайте слово, що не помре надія ніколи

Чуєте, не видамо ми то, чим дихаємо

Тому що віримо ми в те, що читаємо, що пишемо

Ми намагаємося стати вище і дізнатися побільше

Щоб зрозуміти сенс глибше і піти трохи далі

Чим змогли інші — ті, хто потім зламалися

Я не бажаю, щоб мої діти з мене сміялися

Дивлячись, як я спиваюся від того, що немає просвітів

Від того, що свого часу не шукав відповіді

На всі вічні питання, віддаючи перевагу їм

Горілку, дівок, цигарок туманний дим

Вічно молодим і вічно п'яним можна бути бараном,

Але нам на бійню занадто рано

Відкривайте крани, водою вмивайте обличчя

Підкорюйте села, міста, села та столиці

Навіть якщо в спиці палиці ставитимуть на коліна

Не поставити тих, хто не дозволить себе змусити

Поставлю крапку, через шістнадцять рядків

Про те, що нас хвилює сильно і що не дуже

Між іншим, усі ми зуби точимо на пироги з повидлом,

Але хто з нас відхопить свою частку, буде видно

Мені абсолютно наплювати на те, що хтось у мої роки

Має великі доходи (так нехай має)

І мені важливіше це, ніж жити в псевдовишньому світлі

Я сам у відповіді за те, що говорю, роблю, творю

І я не продаю свою навичку рублю

Я не терплю, коли мені парять, що я повинен говорити

Щоб бути, як усі, щоб жити, як усі, щоб усі, як усі

На мене краще жити вільним, ніж жити шакалом

Я не вважаю, що це мало мене дістало

Те, що у багатьох перестало серце в грудях стукати

Я не один, ми всі схожі, нам не можна стояти і чекати

Усюди одне й теж, ми так схожі

Такі ж картини, ті ж персонажі

Неважливо, будь то Чобоксари чи Москва

Ел, дай слово, що не візьме Південь туга

Усюди одне й теж, ми так схожі

Такі ж картини, ті ж персонажі

Неважливо, будь то Чобоксари чи Москва

Брате, дайте слово, що не помре надія ніколи

Усюди одне й теж, ми так схожі

Такі ж картини, ті ж персонажі

Неважливо, будь то Чобоксари чи Москва

Півдні, дайте слово, що не візьме мене туга

Усюди одне й теж, ми так схожі

Такі ж картини, ті ж персонажі

Неважливо, будь то Чобоксари чи Москва

Брате, дайте слово, що не помре надія ніколи