Ненастоящая любовь - Ёлка

Высотные дома стоят, ярко горят огни

Песня моя — загадка, будто бы птица в небе летит

Ночь, на меня смотри, сильный ветер внутри

Стены домов я, как художник, наряжаю в граффити

Ничего не говори, молчи

Если не позвоню — прости

Если пропаду — прости

Я потом тебя сама найду, прости

Говорят и спорят принципы ночи

Загадка-птица, разбуди мои стихи, мою мелодию любви

Я иду одна, в небе горит звезда

Свет розовых иллюзий тянет и зовёт теплом меня

О, высота… Я в небо поднимаюсь

Ненастоящая любовь, я с тобой прощаюсь

Камни под ногами, по стенам размазаны тени

Они помогают найти и проникнуть в самое сердце измены

Песня-загадка в небе, птицы любви, где вы?

Освободите сегодня меня от внезапных своих появлений

Я лежу на мокром сером асфальте

Те, кто меня по частям воровал, немедленно всё отдайте

По слогам не читайте, в каждом слове огонь

Он красного цвета, как любовь, он быстрый, как дикий конь

Молчи, ничего не говори

Если на нас облава — беги

Если заперта дверь — уйди

Я потом тебя сама найду, прости

Принципы ночи, кровь внутри меня горчит

Не надо меня больше мучить, тихо уйди, так будет лучше

Я иду одна, в небе горит звезда

Свет розовых иллюзий тянет и зовёт теплом меня

О, высота… Я в небо поднимаюсь

Ненастоящая любовь, я с тобой прощаюсь

Облака звёзды закрывают

Странная мелодия в ночи под ритмы города гуляет

Одиноко песня-птица летает по тёмным глухим кварталам

Со мной дома не говорят даже те, что меня знают

Легкий ветер обдувает руки, лицо и сердце

Я чувствую свободу, но на пальце моём кольцо

Подаренное героем улиц.

О, Боже, ну где же мой дом?

Я так хочу дождя, пусть будет молния и гром!

Я иду одна, в небе горит звезда

Свет розовых иллюзий тянет и зовёт теплом меня

О, высота… Я в небо поднимаюсь

Ненастоящая любовь, я с тобой прощаюсь

Я иду одна, в небе горит звезда

Свет розовых иллюзий тянет и зовёт теплом меня

О, высота… Я в небо поднимаюсь

Ненастоящая любовь, я с тобой прощаюсь

Висотні будинки стоять, яскраво горять вогні

Пісня моя — загадка, ніби птиця в небі летить

Ніч, на мене дивись, сильний вітер усередині

Стіни будинків я, як художник, вбираю в графіті

Нічого не говори, мовчи

Якщо не зателефоную — пробач

Якщо пропаду — пробач

Я потім тебе сама знайду, вибач

Говорять і споряться принципи ночі

Загадка-птах, розбуди мої вірші, мою мелодію кохання

Я іду одна, в небі горить зірка

Світло рожевих ілюзій тягне і покликає теплом мене

О, висота… Я в небо піднімаюсь

Несправжнє кохання, я з тобою прощаюся

Камені під ногами, по стінах розмазані тіні

Вони допомагають знайти і проникнути в саме серце зради

Пісня-загадка в небі, птахи кохання, де ви?

Звільніть сьогодні мене від раптових своїх появ

Я лежу на мокрому сірому асфальті

Ті, хто мене по частинах крав, негайно все віддайте

За слогами не читайте, у кожному слові вогонь

Він червоного кольору, як кохання, він швидкий, як дикий кінь

Мовчи, нічого не говори

Якщо на нас облава — біжи

Якщо замкнені двері — піди

Я потім тебе сама знайду, вибач

Принципи ночі, кров усередині мене гірчить

Не треба мене більше мучити, тихо піди, так буде краще

Я іду одна, в небі горить зірка

Світло рожевих ілюзій тягне і покликає теплом мене

О, висота… Я в небо піднімаюсь

Несправжнє кохання, я з тобою прощаюся

Хмари зірки закривають

Дивна мелодія в ночі під ритми міста гуляє

Самотньо пісня-птиця літає по темних глухих кварталах

Зі мною вдома не говорять навіть ті, що мене знають

Легкий вітер обдуває руки, обличчя і серце

Я відчуваю свободу, але на пальці моєму кільце

Подароване героєм вулиць.

О, Боже, ну де ж мій дім?

Я так хочу дощу, нехай буде блискавка і грім!

Я іду одна, в небі горить зірка

Світло рожевих ілюзій тягне і покликає теплом мене

О, висота… Я в небо піднімаюсь

Несправжнє кохання, я з тобою прощаюся

Я іду одна, в небі горить зірка

Світло рожевих ілюзій тягне і покликає теплом мене

О, висота… Я в небо піднімаюсь

Несправжнє кохання, я з тобою прощаюся