Paper Walls - Yellowcard

Let’s burn a hole, so we can climb out.

Of these paper walls, and this empty house.

Don’t listen too close, they’re words are like guns.

With bullets that fly and kill what you’ve won.

Let’s burn a hole, so we can climb out.

Of these paper walls, and this empty house.

We’re the only thing that’s real.

These visions we have of ten years ago,

Of stars in the sky and us down below.

In streets and east coast lines,

We kept this scene alive.

Here I am, still hold on to this,

Dream we had, won’t let go of it,

Hear me now, you will never be alone.

Don’t listen too close, they’re words are like guns.

With bullets that fly and kill what you’ve won.

Some love to hate, and some tell you lies.

So lets make a toast, and kiss them goodbye.

We’ll kiss them all goodbye.

Here I am, still hold on to this,

Dream we had, won’t let go of it,

Hear me now, you will never be alone.

Here I stand, won’t turn back again.

Won’t leave you, know how hard it’s been

Hear me now, you will never be alone.

Let’s take what hurts, and write it all down.

On these paper walls, and this empty house.

And when our ink runs out, we’ll burn it to the ground.

Here I am, still hold on to this

Dream we had, won’t let go of it,

Hear me now, you will never be alone.

Here I stand, won’t turn back again.

Won’t leave you, know how hard it’s been

Hear me now, you will never be alone.

Yeah.

Давайте пропалимо діру, щоб ми могли вилізти.

З цих паперових стін і цього порожнього будинку.

Не слухайте занадто уважно, це слова, як зброя.

З кулями, які летять і вбивають те, що ви виграли.

Давайте пропалимо діру, щоб ми могли вилізти.

З цих паперових стін і цього порожнього будинку.

Ми єдине, що є справжнім.

Ці бачення, які ми маємо десять років тому,

Зірок на небі та нас внизу.

На вулицях і на східному узбережжі,

Ми зберегли цю сцену.

Ось я, все ще тримайся цього,

Мрія, яку ми були, не відпускаємо її,

Почуй мене зараз, ти ніколи не будеш сам.

Не слухайте занадто уважно, це слова, як зброя.

З кулями, які летять і вбивають те, що ви виграли.

Хтось любить ненавидіти, а хтось говорить вам неправду.

Тож давайте вимовимо тост і поцілуємо їх на прощання.

Ми поцілуємо їх усіх на прощання.

Ось я, все ще тримайся цього,

Мрія, яку ми були, не відпускаємо її,

Почуй мене зараз, ти ніколи не будеш сам.

Ось я стою, більше не повернуся.

Не покину вас, знайте, як це було важко

Почуй мене зараз, ти ніколи не будеш сам.

Давайте візьмемо те, що болить, і запишемо це все.

На цих паперових стінах і цьому порожньому будинку.

А коли наші чорнило закінчаться, ми спалимо їх дотла.

Ось я, все ще тримайтеся за цього

Мрія, яку ми були, не відпускаємо її,

Почуй мене зараз, ти ніколи не будеш сам.

Ось я стою, більше не повернуся.

Не покину вас, знайте, як це було важко

Почуй мене зараз, ти ніколи не будеш сам.

Ага.