Ella - Xinkoa, Zenit

ella era una chica normal

con un trabajo normal

y una familia normal

de un barrio normal

ke keria lo normal para su vida

un futuro normal, que del sueño de cualkier persona anida

hasta ke aprende a volar y desaparece

maldito dia invernal

en el que bajo un manto de estrellas congeladas

que ardian bajo del cielo, en el suelo

su alma ya se desvanece

todo empezo a tornarse gris mucho tiempo atras

cuando satanás en la piel de aquel chaval

paso a formar parte por desgracia de su dia a dia

mas no se conformo con fastidiar la relacion que les unía

no, no le basto

su inexistente paciencia sin motivo se gasto

y como no, tuvo que demostrar su hombria

castigando cuerpo y mente a la mujer que le quería

ella se sentia culpable por tener en la cabeza

ese recuerdo ya imborrable que inundaba de tristeza

la riqueza de su ser…

por no poder retroceder hasta ese ayer

en el que la dureza con la que el la maltrataba aun no existia

en el que era una niña todavia

que no tenia porque conocer, no

la angustia que te angustia dejaria su alegria tras perder la sonrisa

el amor propio, el poder

mirarse en un espejo para ver su bello rostro y volver

a sentirse guapa

defender a espada y capa su espacio vital

aun a costa de caer en un abismo violento

su integridad moral aun a riesgo de perecer en ese mismo intento

aun asi lo estuvo haciendo hasta saber

ke de momento tanto mal al final la iba a vencer

ella, era una diosa para dioses

ella, era una musa de poetas

ella, era la luna de mis noches

era ella la que conseguia que alcanzara metas

ella, era el motivo de mi lucha

ella, era mi utopía, mi quimera

era ella gracias a quien ahora la gente me escucha

la primera cosa en la que pensaba cada dia era ella

estaba hundida

sumida en un conflicto mental, tal

que el opaco cristal

a traves del cual observaba su vida le impedia

contemplar sus opciones de futuro

averiguar cual seria el camino menos duro

para superar ese infranqueable muro

por el cual trepar

desde lo mas profundo de ese odioso pozo oscuro

en el que la tristeza la sumia

hasta la superficie de ese mundo que asumia

alumbrado por un soleado dia que veia

sin poder luchar anclada en la agonia

y sin casi darse cuenta se vio envuelta en una manta blanca y fria

que traia mas problemas

que la aislaba de los demas

que hacia que los edemas que en el pasado adornaron su piel

fueran solo dulce miel

comparados con los que esa hiel

en su mente dejo grabados como emblemas

intento ahogar sus penas en alcohol

noches de fiesta que unian una puesta con otra puesta de sol

creia tener el control pero solo

la mente, su mente respondia

si recibia diariamente la dosis que le volvia

a sumergir en ese frasco de formol

que la mantenia en esa via con atasco

y la destruia

decidio tirarlo todo a la basura

y arreglarlo por la via rapida

pues la unica cura requeria una fuerza de voluntad

que ella ya no tendria que reunir

si permitia a su alma partir

para que su cuerpo pudiese dormir por siempre bajo una lapida

esa desicion no era la valida

pero que era casi imposible superarlo era verdad

ella, era una diosa para dioses

ella, era una musa de poetas

ella, era la luna de mis noches

era ella la que conseguia que alcanzara metas

ella, era el motivo de mi lucha

ella, era mi utopia, mi quimera

era ella gracias a quien ahora la gente me escucha

la primera cosa en la que pensaba cada dia era ella

estuvo muy cerca de desaparecer

callo y nadie confio en que pudiera volver

a levantarse por su propio pie

y caminar sin depender de eso que su vida complica

tirar pa elante y defender que reponerse explica

lo facil que es caer y lo dificil que es hacer

a ese desierto florecer

cuando a muerto el placer…

de tener todo lo que sentirse una chica feliz implica

la llegada de un angel alado la salvacion pronostica

para ella

tener de nuevo un amigo al lado

ha provocado que su estado emocional haya cambiado

hasta su estetica

que su vision de la vida tan patetica

se haya tornado en un alegre visionado

de todas las escencias que su mente ha sacado

de todas las vivencias que en su piel ha disfrutado

y asi recoger recuerdos del pasado

y sin casi revolver lo malo ya olvidado

con pasion de volver lo bueno que le han quitado

en cada ocasion en la que podria empezar a crecer

para nunca mas caer en el querer equivocado

antes de perder el contacto con aquel

gracias al que sonrisas vacias de ilusiones y alegrias habia recuperado

y asi paso…

la relacion ya se acabo, incluso el contacto se perdio

este angel sin saber porque vio

como derrepente su amor se desvanecio

un cielo gris y nublado de nuevo aparecio

mientras el reflejo de su luz en la distancia permanecio

y que el dulce aroma de su fragancia impregnado en cada estancia

nacio esta cancion …

вона була нормальною дівчиною

зі звичайною роботою

і нормальна сім'я

із нормального мікрорайону

ке керія нормальна для вашого життя

нормальне майбутнє, що з мрії будь-якої людини гніздиться

Поки не навчиться літати і зникне

проклятий зимовий день

в якому під ковдрою застиглих зірок

що горіла під небом, на землі

його душа вже зникає

все давно почало сіріти

коли сатана в шкірі цієї дитини

на жаль, стало частиною його повсякденного життя

але його не задовольняло дратувати стосунки, які їх об’єднували

ні, недостатньо

його неіснуюче терпіння без причини було витрачено

і, звичайно, він повинен був довести свою мужність

каравши тілом і розумом жінку, яка його любила

вона відчувала провину за те, що в її голові

той уже незгладимий спогад, що заполонив сум

багатство твоєї істоти...

за те, що не міг повернутися до того вчора

в якій ще не було тієї жорстокості, з якою він з нею поводився

в якому я була ще дівчиною

що мені не треба було знати, ні

туга, яка мучить вас, залишить свою радість після втрати посмішки

любов до себе, сила

подивіться в дзеркало, щоб побачити своє гарне обличчя і повернутися

відчувати себе красивою

захищайся мечем і шарами свій життєвий простір

навіть ціною падіння в жорстоку прірву

його моральну чесність навіть з ризиком померти в тій же спробі

навіть так він робив це, поки не дізнався

Наразі так погано, що я збирався її побити

вона була богинею для богів

вона була музою поетів

вона була місяцем моїх ночей

вона була та, яка змусила мене досягти цілей

вона стала причиною моєї бійки

вона була моєю утопією, моєю химерою

саме завдяки їй люди тепер мене слухають

перше, про що я думав щодня, це вона

Я затонув

поринув у душевний конфлікт, такий

ніж непрозоре скло

через які він спостерігав за його життям, йому завадили

обміркуйте свої варіанти на майбутнє

дізнайтеся, який шлях буде найменш важким

подолати ту нездоланну стіну

на який піднятися

з глибини тієї ненависної темної криниці

в якому її охопив смуток

на поверхню того світу, який я припускав

освітлений сонячним днем, що побачив

нездатний битися, закріплений в агонії

і майже не усвідомлюючи цього, вона опинилася загорнута в холодну білу ковдру

що принесло більше проблем

що ізолювало її від інших

що викликало набряки, які в минулому прикрашали її шкіру

були просто солодкий мед

порівняно з тими, що жовч

в його свідомості я залишаю гравюри, як емблеми

Я намагаюся втопити їхні печалі в алкоголі

вечірні вечірки, які поєднували захід сонця з іншим заходом сонця

Я думав, що контролюю, але тільки

розум, відповів його розум

якщо він щодня отримував дозу, яка повернулася

занурити в ту банку з формаліном

що тримало її на тій дорозі з затором

і знищив його

вирішив все викинути

і виправити це швидко

бо для єдиного лікування потрібна була сила волі

що їй більше не доведеться збиратися

якби він дозволив своїй душі піти

щоб його тіло могло вічно спати під надгробком

це рішення не було дійсним

але те, що подолати це було майже неможливо, це правда

вона була богинею для богів

вона була музою поетів

вона була місяцем моїх ночей

вона була та, яка змусила мене досягти цілей

вона стала причиною моєї бійки

вона була моєю утопією, моєю химерою

саме завдяки їй люди тепер мене слухають

перше, про що я думав щодня, це вона

був дуже близький до зникнення

Я замовк, і ніхто не вірив, що я можу повернутися

встати на ноги

і ходити, не залежно від того, що ускладнює твоє життя

потягнутися вперед і захистити те, що одужання пояснює

як легко впасти і як важко це зробити

до того цвіту пустелі

коли задоволення померло...

мати все, що означає бути щасливою дівчиною

прихід крилатого ангела пророкує спасіння

для неї

знову мати друга поруч

спричинив зміни вашого емоційного стану

навіть його естетика

що його бачення життя таке жалюгідне

став радісним переглядом

З усіх сутностей, які взяв ваш розум

з усіх переживань, які він отримав у своїй шкірі

і таким чином зібрати спогади про минуле

і майже не розворушивши погане вже забуте

із пристрастю повернути забране добро

щоразу я міг почати рости

щоб більше ніколи не впасти в неправильну волю

перш ніж втратити зв'язок з цим

спасибі тому, хто повернув порожні посмішки ілюзій і радості

так і сталося...

стосунки закінчилися, навіть контакт був втрачений

цей ангел, не знаючи, чому він побачив

як раптом його любов зникла

знову з’явилося сіре й хмарне небо

а відображення його світла вдалині залишилося

і щоб солодкий аромат його пахощів просочився в кожній кімнаті

народилася ця пісня...