Utopía - Zenit

Con preocupación por el mañana

Por llegar a fin de mes con dinero un mes al fin

Sin la seguridad de un curro fijo

Y conseguir que tu hijo sea el futuro de esta nación

Con miedo por la calle y que sea contigo con quien estalle la frustración

De un coco con serrín

Sin la ilusión de un niño por hacerse mayor

Por el dolor de tanta presión

Con manchas en la piel de una mujer

Provocadas por un golpe y confundidas con carmín

Sin igualdad de oportunidades

En que la prioridad es matar a la libertad de expresión y a la pasión

Con el temor a crecer y a saber

Que no eres quien soñaste ser ayer otro amanecer tan imperfecto

Sin el calor de esa mujer que te susurraba

Ahora tu almohada sudada suplica afecto

Con un jefe que te mira y frunce el ceño

Su grito te enseñó que tienes dueño

Tan frágil tan pequeño, sin ganas de na

Sin nada que dar sintiendo estallar tu tórax de tanto currar

Sin amigos que te apoyen si te inundan males

Sus palabras banales, superficiales

Sales y te encuentras solitario en esa plaza

Sin poder remediar que quien más quieres te rechaza

Con miedo, con ira, con la ilusión perdida

Con lagrimas vertidas, con las mismas heridas

Con la presión del día a día el corazón se enfría

Si la frustración te espía, muere la utopía

Con miedo, con ira, con la ilusión perdida

Con lagrimas vertidas, con las mismas heridas

Con la presión del día a día el corazón se enfría

Si la frustración te espía, muere la utopía

Yo lucho por una vida sin

Putas que se follan a famosos con tal de salir en la televisión

Con terroristas empresarios y políticos corruptos abonando mi jardín

Sin la preocupación por el futuro

Y que a nuestros mayores les quede una digna pensión

Con bancos en la quiebra, comida en cada frontera y años de prisión por cada

maletín

Sin más enfrentamientos por la raza o por el sexo o por el crudo o por el dólar

o la religión

Con justicia para todos sin competición

Si la rebelión del pueblo empieza con este motín

Yo lucho por una vida sin ira

Sin ir abriendo heridas, sin mentiras vertidas que inspiran desconfianza

Sin bandas que aniquilan por venganza

Sin el danzar de ejércitos que avanzan hacia otra matanza

Con el verde y sin el gris en mi planeta

Sin hombres bajo la hipnosis de un papel violeta

Con metas para los míos y sin un dios

Que castiga a quien no siga sus designios

Sin críos con sueños rotos por los estupefacientes

Sin pudientes influyentes que te ven como a un sirviente

Con presidentes mordiéndose la lengua

Con oriente y occidente firmando por fin la tregua

Sin miedo, sin ira, sin la ilusión perdida

Sin lagrimas vertidas, sin aquellas heridas

Sin la presión del día a día, el corazón te guía

Si la evolución te espía, nace la utopía

Sin miedo, sin ira, sin la ilusión perdida

Sin lagrimas vertidas, sin aquellas heridas

Sin la presión del día a día, el corazón te guía

Si la evolución te espía, nace la utopía

Lucho a diario para que cada niño crezca

Libre en un mundo mejor y que sólo obedezca

A su corazón, como hago yo para sentirme vivo

Lucho para haceros despertar por eso escribo

Desde Nadir hasta Zénit, Utopía

З турботою про завтрашній день

За досягнення в кінці місяця з грошима в кінці місяця

Без гарантії постійної роботи

І змусьте свого сина стати майбутнім цієї нації

Зі страхом на вулиці і нехай з тобою вибухне розчарування

З кокоса з тирсою

Без ілюзій дитини вирости

Через біль від такого сильного тиску

З плямами на шкірі жінки

Спровокований ударом і помилково прийнятий за кармін

Немає рівних можливостей

У якому пріоритетом є вбити свободу вираження поглядів і пристрасть

Зі страхом подорослішати і знати

Що ти не той, про який мріяв вчора бути черговим світанком, таким недосконалим

Без тепла тієї жінки, що шепотіла тобі

Тепер ваша спітніла подушка благає про прихильність

З начальником, який дивиться на вас і хмуриться

Його крик навчив вас, що у вас є власник

Така тендітна така маленька, не бажаючи ні

Немає нічого, щоб відчути, що твої груди розриваються від такої роботи

Без друзів, які б підтримали вас, якщо зло затопить вас

Його банальні, поверхневі слова

Виходиш і опиняєшся сам на цьому майдані

Не маючи можливості виправити те, що той, кого ви любите найбільше, відкидає вас

Зі страхом, з гнівом, з втраченою ілюзією

З пролитими сльозами, з такими ж ранами

Від щоденного тиску серце холодне

Якщо розчарування підглядає за вами, утопія помирає

Зі страхом, з гнівом, з втраченою ілюзією

З пролитими сльозами, з такими ж ранами

Від щоденного тиску серце холодне

Якщо розчарування підглядає за вами, утопія помирає

Я борюся за життя без

Повії, які трахають знаменитостей, щоб потрапити на телебачення

З корумпованими бізнесменами та політиками, які удобрюють мій сад

Без турботи про майбутнє

І щоб наші старші мали гідну пенсію

З банками, що збанкрутували, їжею на кожному кордоні і роками в’язниці для кожного

портфель

Більше жодних зіткнень через расу чи секс, нафту чи долар

або релігія

З справедливістю для всіх без конкуренції

Якщо з цього бунту почнеться народний бунт

Я борюся за життя без гніву

Без розкриття ран, без розлитої брехні, що вселяє недовіру

Без банд, які знищують заради помсти

Без танцю армій, що просуваються до чергової бійні

З зеленим і без сірого на моїй планеті

Без чоловіків під гіпнозом фіолетового паперу

З моїми цілями і без бога

Це карає тих, хто не дотримується їхніх задумів

Немає дітей з мріями, розбитими наркотиками

Без багатих впливових людей, які бачать у вас слугу

З президентами, які кусають язики

Коли Схід і Захід нарешті підписали перемир'я

Без страху, без гніву, без втраченої ілюзії

Без пролитих сліз, без тих ран

Без тиску повсякденного життя серце веде вас

Якщо за вами шпигує еволюція, народжується утопія

Без страху, без гніву, без втраченої ілюзії

Без пролитих сліз, без тих ран

Без тиску повсякденного життя серце веде вас

Якщо за вами шпигує еволюція, народжується утопія

Я щодня борюся за те, щоб кожна дитина росла

Вільні в кращому світі і просто підкоряйтесь

До твого серця, як я почуваюся живим

Я борюся за те, щоб ти прокинувся, тому я пишу

Від Надира до Зеніту, Утопія