Veinticuatrosiete - Zenit

Si sale el sol, comienza un nuevo día

Si escribo otra canción resucito a la poesía

Y con esta sinfonía se funde con chulería

La energía que traía dormía en el corazón

Dejé a la cobardía durmiendo en el salón

Guarde a melancolía en el fondo de un cajón

Di la mano la pasión y con la admiración

De mi lección cogí afición a conservar la primacía

Atrévete a pasar al lado del escritor

Para superar la enfermedad sin sentir dolor

Pídele a ese doctor que te recete por favor

Lo mejor para el sopor que puedas escuchar

Con estilo y con amor lo voy a sazonar

Con brillo y con color lo voy a decorar

Y te daré a probar este manjar pal' paladar

Que nadie en este ar-te va a rapear con mas sabor

Si sale el sol es porque yo lo saco

Si se pone el sol es porque yo lo escondo

De miércoles a martes todas las semanas

Cada mes soltando mis rapeos desde lo más hondo

Si escribo otra canción, el arte resucita

Yo soy el trovador con quién tu corazón palpita

De abril a marzo, doce cada año

¿no lo ves?

son las veces que mi rap salir necesita

Si se pone el sol y contemplas la luna

Yo soy el trovador que en tu balcón busca fortuna

La tinta de la pluma, el agua de la laguna

La fortuna vacuna que te calmará el dolor

El que manda en la tribuna, el presidente, el senador

El que mece la cuna, el tutor, el profesor

El censor que encuentra error en cada competidor

Un corredor, un ganador, el jugador que siempre suma

El que gana la partida con su fluida dicción

El que a su rival liquida en cualquier competición

El que en la confrontación no tiene comparación

La evolución de la perfección, la lengua más temida

Esperando la ovación mas grandes jamás oída

El rap mi vocación, el sentido de mi vida

La válvula elegida de salida de mi herida

Esa que anida dormida en la guarida de la razón

Si sale el sol es porque yo lo saco

Si se pone el sol es porque yo lo escondo

De miércoles a martes todas las semanas

Cada mes soltando mis rapeos desde lo más hondo

Si escribo otra canción, el arte resucita

Yo soy el trovador con quién tu corazón palpita

De abril a marzo, doce cada año

¿no lo ves?

son las veces que mi rap salir necesita

De miércoles a martes todas las semanas

Cada mes, de Abril a Marzo, doce cada año

¿no lo ves?

el rap me hace luchar contra el estrés

Es el arnés para mis pies si voy por la cuerda floja

Mi lengua se relaja si habla con la hoja

Y el bolígrafo trabaja, arroja tinta roja

Y se despoja, el miedo y la congoja y se le antojan

Paradojas y metáforas contando lo que ve

Lo que vivo es lo que escribo con estilo sobrevivo

Y tengo al rap cautivo en mi cabeza con motivo

En lo sucesivo le dejaré fugitivo

Eso es un aperitivo, un donativo para ti

Veinticuatro siete si te gusta sírvete

Esto es competí, ¿se te olvido que es un MC?

No es un maniquí, naa, es una maquina

Es lo que hay aquí, rapea así, superlativo

Si sale el sol es porque yo lo saco

Si se pone el sol es porque yo lo escondo

De miércoles a martes todas las semanas

Cada mes soltando mis rapeos desde lo más hondo

Si escribo otra canción, el arte resucita

Yo soy el trovador con quién tu corazón palpita

De abril a marzo, doce cada año

¿no lo ves?

son las veces que mi rap salir necesita

Якщо сонце сходить, починається новий день

Якщо я пишу іншу пісню, я воскрешаю поезію

І з цією симфонією вона зливається з бравадою

Енергія, яку він приніс, спала в серці

Я залишив боягузтво спати у вітальні

Тримайте меланхолію на дні шухляди

З пристрастю і захопленням потисніть руку

З уроку мені сподобалося зберегти першість

Наважуйся пройти поруч із письменником

Подолати хворобу, не відчуваючи болю

Попросіть цього лікаря виписати вам, будь ласка

Найкраще для сну, що ви можете почути

Зі стилем і любов’ю я збираюся приправити це

Я збираюся прикрасити його блиском і кольором

А я дам вам скуштувати цю смакоту для смаку

Ніхто в цьому мистецтві не збирається читати реп з більшим смаком

Якщо сонце виходить, то це тому, що я його виймаю

Якщо сонце заходить, це тому, що я приховую це

З середи по вівторок щотижня

Щомісяця випускаю свої репи з глибини

Якщо я напишу ще одну пісню, мистецтво воскресне

Я трубадур, з яким б'ється твоє серце

З квітня по березень дванадцять кожного року

ти не бачиш?

це час, коли мій реп повинен вийти

Якщо сонце сідає, а ти дивишся на місяць

Я трубадур, який шукає щастя на вашому балконі

Чорнило пера, вода лагуни

Бичачий стан, який полегшить твій біль

Той, хто править трибуною, президент, сенатор

Той, хто колиску гойдає, вихователь, учитель

Цензор, який знаходить помилку в кожному конкуренті

Бігун, переможець, гравець, який завжди додає

Той, хто виграє гру своєю вільною дикцією

Той, хто ліквідує свого суперника в будь-якому змаганні

Той, хто в протистоянні не має порівняння

Еволюція досконалості, найстрашніший язик

Чекаю найбільших овацій, які коли-небудь чули

Реп моє покликання, сенс мого життя

Вибраний випускний клапан моєї рани

Той, що гніздиться сплячим у лігві розуму

Якщо сонце виходить, то це тому, що я його виймаю

Якщо сонце заходить, це тому, що я приховую це

З середи по вівторок щотижня

Щомісяця випускаю свої репи з глибини

Якщо я напишу ще одну пісню, мистецтво воскресне

Я трубадур, з яким б'ється твоє серце

З квітня по березень дванадцять кожного року

ти не бачиш?

це час, коли мій реп повинен вийти

З середи по вівторок щотижня

Щомісяця, з квітня по березень, дванадцять щороку

ти не бачиш?

реп змушує мене боротися зі стресом

Це ремінь для моїх ніг, якщо я ходжу по канату

Мій язик розслабляється, якщо ти розмовляєш із лезом

І ручка працює, кидає червоне чорнило

І вона роздягається, страх і туга, і вони жадають

Парадокси та метафори, які розповідають про те, що ви бачите

Те, що я живу, те, що я пишу зі стилем, я виживаю

І недарма в мене в голові полонений реп

У майбутньому я залишу його втікачем

Це закуска, пожертва для вас

Двадцять чотири сім, якщо хочеш, допоможи собі

Це я змагався, ти забув, що він МС?

Це не манекен, це машина

Ось що тут, реп такий, чудовий рівень

Якщо сонце виходить, то це тому, що я його виймаю

Якщо сонце заходить, це тому, що я приховую це

З середи по вівторок щотижня

Щомісяця випускаю свої репи з глибини

Якщо я напишу ще одну пісню, мистецтво воскресне

Я трубадур, з яким б'ється твоє серце

З квітня по березень дванадцять кожного року

ти не бачиш?

це час, коли мій реп повинен вийти