Busco - Zenit

Después de un día largo, viviendo por encargo

Teniendo siempre que hacer algo

Salgo y me siento en el último escalón de la escalera

Los ruidos de la casa dentro, la noche fuera espera

No sé qué pasa pero el mundo ya no gira

Encierro a los raperos en la jaula con Shakira

La música de la ciudad me atrapa mientras suena

Dibujo con tinta la llave que abre mis cadenas

Y es que el mar no es azul, es un reflejo del cielo

El cuaderno las hojas de papel con las que vuelo

Metáforas chorrean verborrea sin control

Para destapar las nubes que han tapado el sol de la escritura

Hago música sin partitura

El sueño era sonar en alta fidelidad

Escupo en cada tema pedazos de realidad

Examino bajo el flexo el color de la mixtura

Y busco, no tengo prisa, estoy tranquilo

Soy como un militar, saco a desfilar mi estilo brusco

Raperos congelados como un busto

Nos miran como si fuéramos Hendrix en Woodstock

Hacemos historia sin darnos cuenta

Sé que muchos nos miran del color de la absenta

No saben el trabajo duro que esto representa

Llevamos haciéndonos hueco desde los noventas

Son muchos años ya buscando el oasis en medio del desierto

Muchos con cuentas al descubierto

Muchos reflexionando y he descubierto

Que tanto buscar y no encontrar me está dejando en el chasis

Aún así sigo buscando alcanzar la paz rapeando

¿cómo?, como en cierto micro abierto

¿o cómo?, o como en mi primer concierto

¿cuándo?, cuando cuatro veces dando el cien por cien el que no quedó muerto

Acertó si decidió en el ejército del tuerto

Al instante irse alistando

Busco el mando con el que poder rebobinar

Busco el artefacto

Con el que en el acto poder impactar en el blanco

Busco como poder evitar que se quede mi mente en blanco en escenarios

Cuando, ¿cuándo?, cuando voy a rapear y dar to lo que esperan de mi

Y así al fin decir con tinta china

Al final imaginas vidas cristalinas como la vida que vive este machine

Sin conformarme con participar

Que dar y dar sin recibir no tiene gracia

Busco caminar hacia la cima con Juaninacka

Con este disco porque, porque quiero reventar

Hacemos historia sin darnos cuenta

Sé que muchos nos miran del color de la absenta

No saben el trabajo duro que esto representa

Llevamos haciéndonos hueco desde los noventas

Me pregunto si la vida es estar mirando el cielo para contar estrellas caídas

Me pregunto si vivir es querer matar un día y al día siguiente quererte morir

Odio el ritmo del reloj

No sé si podré sacar a tiempo todo el rap que tengo en stock

Tenemos más contenido en dieciséis barras

Que un disco de dieciséis temas de un grupo de pop

No saben el trabajo duro que esto representa

Destrozamos la guitarra como un grupo de rock

Mi socio de Madrid y yo ajustando cuentas

Los sueños, sueños son, la realidad es violenta

Busco tu paisaje relajante sobre mi óleo

Busco el color del oro negro sobre un folio

Busco una banda sonora tranquila

Si la gente adora el guión que trae desde Sevilla mi socio

Busco la sensación del sexo cuando escribo

Busco grabar mi voz para sentirme vivo

Busco el respeto y la felicidad y esta ciudad

Lo consigue cuando me rescata del olvido

Busco el aire libre cuando me ahogo

Busco sumergirme cuando sube mucho el globo

Busco lo contrario a lo que tengo y vengo con el puño en alto

Dándoles a los más pobres lo que robo

Busco la perfección en todo lo que hago

Busco el orden dentro del caos en el que nado

Busco ser leyenda y que quién dialogue sobre mí lo haga

Por ser el monstruo de este lago

Після довгого дня живемо за порядком

завжди треба щось робити

Я виходжу і сідаю на останній сходинку

Усередині шум будинку, надворі чекає ніч

Я не знаю, що відбувається, але світ більше не обертається

Я замикаю реперів у клітку з Шакірою

Музика міста ловить мене, поки вона грає

Я малюю чорнилом ключ, який відкриває мої ланцюги

І це те, що море не блакитне, це відображення неба

Зошит аркуші паперу, з якими я літаю

Метафори безконтрольно капають словом

Щоб розкрити хмари, що закрили сонце письма

Я творю музику без нот

Мрія було звучати у високій вірності

Я плюю шматочками реальності на кожен трек

Розглядаю під лампою колір суміші

А я шукаю, я не поспішаю, я спокійний

Я як військовий, я демонструю свій грубий стиль

Репери застигли, як перебір

Вони дивляться на нас, наче ми Хендрікс у Вудстоку

Ми творимо історію, не усвідомлюючи цього

Я знаю, що багато хто дивиться на нас колір абсенту

Вони не знають, яку важку роботу це означає

З дев’яностих ми звільняємо собі місце

Вже багато років шукає оазис посеред пустелі

Багато з розкритими рахунками

Багато роздумів і я виявив

Скільки шукати і не знаходити залишає мене в шасі

Я все ще прагну досягти миру, читаючи реп

як?, як у певному відкритому мікрофоні

або як?, або як на моєму першому концерті

коли?, коли чотири рази віддаючи сто відсотків того, хто не залишився мертвим

Він мав рацію, якщо вирішив у одноокому війську

Миттєво готуємося

Шукаю пульт, за допомогою якого можна перемотати назад

Шукаю артефакт

З якою в акті вразити ціль

Я шукаю способи, щоб запобігти тому, щоб мій розум був пустим у сценарії

Коли, коли? Коли я буду читати реп і віддавати все, що вони від мене очікують?

І так нарешті скажи китайським чорнилом

Зрештою, ви уявляєте кристалічне життя, як життя цієї машини

Не задоволений брати участь

Те, що давати і віддавати, не отримуючи, не смішно

Я прагну піднятися на вершину разом із Хуанінакою

З цим альбомом тому, що я хочу лопнути

Ми творимо історію, не усвідомлюючи цього

Я знаю, що багато хто дивиться на нас колір абсенту

Вони не знають, яку важку роботу це означає

З дев’яностих ми звільняємо собі місце

Цікаво, чи дивиться життя на небо, щоб порахувати впалі зірки

Цікаво, чи життя — це бажання вбити одного дня, а наступного — бажання померти

Я ненавиджу такт годинника

Я не знаю, чи вдасться мені вчасно отримати весь реп, який маю в наявності

У нас більше контенту в шістнадцяти барах

Це альбом з шістнадцяти пісень поп-групи

Вони не знають, яку важку роботу це означає

Ми розбиваємо гітару, як рок-групу

Ми з партнером з Мадрида зводимо рахунки

Мрії, мрії є, реальність насильницька

Я шукаю ваш розслабляючий пейзаж на своїй олії

Я шукаю колір чорного золота на аркуші паперу

Шукаю тихий саундтрек

Якщо людям подобається сценарій, який мій партнер привозить із Севільї

Я шукаю відчуття сексу, коли пишу

Я прагну записати свій голос, щоб відчувати себе живим

Шукаю поваги і щастя і цього міста

Він отримує це, коли рятує мене від забуття

Я шукаю вільного повітря, коли тону

Я прагну зануритися, коли повітряна куля сильно піднімається

Я шукаю протилежне тому, що маю, і приходжу з піднятим кулаком

Віддаю найбіднішим те, що краду

Я шукаю досконалості у всьому, що роблю

Я шукаю порядку в хаосі, в якому я плаваю

Я прагну бути легендою, і той, хто говорить про мене, робить це

За те, що був чудовиськом цього озера