Winterreise, D. 911: Die Wetterfahne - Xavier Sabata, Francisco Poyato, Франц Шуберт

Der Wind spielt mit der Wetterfahne

Auf meines schönen Liebchens Haus.

Da dacht ich schon in meinem Wahne,

Sie pfiff den armen Flüchtling aus.

Er hätt' es bemerken sollen,

Des Hauses aufgestecktes Schild,

So hätt' er nimmer suchen wollen

Im Haus ein treues Frauenbild.

Der Wind spielt drinnen mit den Herzen

Wie auf dem Dach, nur nicht so laut.

Was fragen sie nach meinen Schmerzen?

Ihr Kind ist eine reiche Braut.

Вітер грає з флюгером

До дому моєї коханої коханої.

Тоді я подумав у своїй омані,

Вона свиснула бідному втікачу.

Він мав би помітити

щит будинку,

Він ніколи б не хотів виглядати так

У домі вірний образ жінки.

Вітер грає з сердечками всередині

Як на даху, тільки не так голосно.

Що ти питаєш про мій біль?

Ваша дитина — багата наречена.