Ein Jahr - Wincent Weiss

Ich dachte, ein Jahr reicht, um dich zu vergessen

Ich dachte, ein Jahr reicht, um dich zu vergessen

Meine Schritte sind schwer, ich kämpfe mich durch meine Straße

Meine Füße werden nass, weil ich wieder mal die falschen Schuhe trage

Vorm Café an der Ecke steht der Tisch, an dem wir sonst immer saßen

Irgendwie anders, es ist alles so anders

Oh, der Wind tut weh, ich vergrabe mich in meiner Jacke

Ich steh' frierend vor der Tür ohne Plan, wo ich meine Schlüssel habe

Und würdest du mich seh’n, würdest du wahrscheinlich grade schief lachen

Irgendwie anders, es ist alles so anders

Ich hab' so sehr versucht, es zu verdräng'n

Doch es hört einfach nicht auf zu brenn’n

Oh, die Wahrheit ist

Dass ich dich immer noch vermiss'

Obwohl ein ganzes Jahr vergangen ist

Und mir eigentlich rein gar nichts fehlt

Oh, die Wahrheit ist

Dass ich dich immer noch vermiss'

Ich dachte, ein Jahr reicht, um dich zu vergessen

Ich dachte, ein Jahr reicht, um dich zu vergessen

Wenn der Wecker morgens klingelt, lieg' ich immer noch auf der rechten Seite

Und die Frau gegenüber steht wie jeden Tag rauchend an der Scheibe

Dass unsre Zeit verdammt schön war, seh' ich nur noch auf Bildern

Irgendwie anders, es ist alles so anders

Ich hab' so sehr versucht, es zu verdräng'n

Doch es hört einfach nicht auf zu brenn’n

Oh, die Wahrheit ist

Dass ich dich immer noch vermiss'

Obwohl ein ganzes Jahr vergangen ist

Und mir eigentlich rein gar nichts fehlt

Oh, die Wahrheit ist

Dass ich dich immer noch vermiss'

Ich dachte, ein Jahr reicht, um dich zu vergessen

Ich dachte, ein Jahr reicht …

Ich hab' so sehr versucht, es zu verdräng'n

Doch es hört einfach nicht auf zu brenn’n

Oh, die Wahrheit ist

Dass ich dich immer noch vermiss'

Obwohl ein ganzes Jahr vergangen ist

Und mir eigentlich rein gar nichts fehlt

Oh, die Wahrheit ist

Dass ich dich immer noch vermiss'

Ich dachte, ein Jahr reicht, um dich zu vergessen

Ich dachte, ein Jahr reicht …

Я думав, що року вистачить, щоб забути тебе

Я думав, що року вистачить, щоб забути тебе

Мої кроки важкі, я борюся своєю вулицею

Мої ноги намокають, бо я знову взула не те взуття

Перед кафе на розі стоїть стіл, за яким ми сиділи

Якось інакше, все таке різне

Ой, вітер болить, я ховаюся в куртку

Я стою перед дверима, завмираючи, без плану, де в мене ключі

І якби ви побачили мене, ви б, напевно, неправильно сміялися

Якось інакше, все таке різне

Я так старався це придушити

Але горіти просто не перестає

О, правда

що я все ще сумую за тобою

Хоча пройшов цілий рік

І я справді нічого не сумую

О, правда

що я все ще сумую за тобою

Я думав, що року вистачить, щоб забути тебе

Я думав, що року вистачить, щоб забути тебе

Коли вранці дзвонить будильник, я все ще на правому боці

А жінка навпроти курить біля вікна, як щодня

Я бачу лише на фотографіях, що наш час був до біса гарним

Якось інакше, все таке різне

Я так старався це придушити

Але горіти просто не перестає

О, правда

що я все ще сумую за тобою

Хоча пройшов цілий рік

І я справді нічого не сумую

О, правда

що я все ще сумую за тобою

Я думав, що року вистачить, щоб забути тебе

Я думав, одного року достатньо...

Я так старався це придушити

Але горіти просто не перестає

О, правда

що я все ще сумую за тобою

Хоча пройшов цілий рік

І я справді нічого не сумую

О, правда

що я все ще сумую за тобою

Я думав, що року вистачить, щоб забути тебе

Я думав, одного року достатньо...