Parade (Le bel adieu) - William Sheller

Bonjour, mes malheurs-violons.

Me revoilà chez elle,

Dans un palais d’illusions,

Parmi des fleurs nouvelles.

Comme un pantin dont on tire les ficelles,

Comme Polichinelle, me voyez-vous?

Une fois encore, je vais danser pour celle,

Tendrement cruelle,

Que j’avais fui pour vous.

Sonnez, mes soleils-clairons,

De tous vos arcs-en-ciel.

Dans un théâtre en carton,

Je joue ma vie nouvelle.

Comme un pantin que les fées ensorcellent

Ou une sentinelle au garde-à-vous,

Une fois encore, je vais tomber pour celle,

Tendrement cruelle,

Que j’avais fui pour vous.

Comme un pantin qui se brûle aux chandelles

D’un feu éternel, me voyez-vous?

Une fois encore, je vais mourir pour celle,

Tendrement cruelle,

Que j’avais fui pour vous

Привіт, мої біди-скрипки.

я повернувся додому,

У палаці ілюзій,

Серед нових квітів.

Як лялька, за ниточки якої смикають,

Як Пучінелло, ти бачиш мене?

Знову я буду танцювати для одного,

ніжно жорстокий,

Що я втік за тобою.

Звук, мої сонечка горна,

З усіх твоїх веселок.

У картонному театрі,

Я граю своє нове життя.

Як лялька, зачарована феями

Або вартовий до уваги,

Знову я закохаюся в одного,

ніжно жорстокий,

Що я втік за тобою.

Як лялька, що горить при свічках

Вічний вогонь, ти бачиш мене?

Я знову помру за одного,

ніжно жорстокий,

Що я втік за тобою