Darjeeling - William Sheller

Dans cette histoire entre nous

Quelquefois je m’y perds

Ça ressemble à Moscou

C’est déjà l’hiver

Et dans le jet qui me lance

Vers les étoiles du Nord

Dans le silence

D’un classe confort

Je prie le sort

D’avoir une chance

Que tu m’attendes encore

J’ai serré dans mon passeport

Tout ce que j’ai de bien

Un reste d’aventure

Qui marque les mains

Avec de sales blessures

Et quelques gens de bien

Qui ne savent rien

Qui disent toujours

D’aller chercher plus loin

De jour en jour

Avec ce mal qui crève

Comme une fièvre

Au bord des lèvres

Et me ramène à toi

Quand j’ai le cœur en guenilles

Je dors dans tes yeux qui brillent

Et c’est parce qu’il y a là dedans

Des oiseaux de feu qui scintillent

Comme de l’or en brindilles

Dans la chaleur du bon vent

De Darjeeling

Je me sens maintenant je l’avoue

Sorti du désert j’en suis à bout

Sans être tombé par terre

Mais j’arrête pas d’me dire

Que si tu m’abandonnes

Y a des souvenirs qui m’empoissonnent

Qui me font vieillir

Sans voir personne

Avec ce mal qui crève

Comme une fièvre

Au bord des lèvres

Et me ramène à toi

Quand j’ai le cœur en guenilles

Je dors dans tes yeux qui brillent

Et c’est parce qu’il y a là dedans

Des oiseaux de feu qui scintillent

Comme de l’or en brindilles

Dans la chaleur du bon vent

De Darjeeling.

У цій історії між нами

Іноді я гублюся

Схоже на Москву

Вже зима

І в струмені, що мене кидає

До північних зірок

У тиші

Класу комфорту

Я молюся долі

Щоб був шанс

що ти все ще чекаєш на мене

Я втиснула в паспорт

Все, що я маю з хорошого

Залишок пригод

Хто позначає руки

З важкими ранами

І кілька хороших людей

які нічого не знають

які завжди говорять

Щоб шукати далі

День за днем

З цим злом, що лопається

Як гарячка

По краю губ

І повернути мене до себе

Коли моє серце в лахмітті

Я сплю в твоїх блискучих очах

І це тому, що там є

Мерехтливі Жар-птиці

Як золоті гілочки

У спеку доброго вітру

З Дарджилінга

Я відчуваю, що зараз зізнаюся

З пустелі я в кінці

Не впавши

Але я продовжую говорити собі

А якщо ти покинеш мене

Є спогади, які отруюють мене

що змушує мене старіти

нікого не бачачи

З цим злом, що лопається

Як гарячка

По краю губ

І повернути мене до себе

Коли моє серце в лахмітті

Я сплю в твоїх блискучих очах

І це тому, що там є

Мерехтливі Жар-птиці

Як золоті гілочки

У спеку доброго вітру

З Дарджилінга.