Halb so wild - Wiesel, Prezident

'n angenehmen, erzähl mir mehr von Relevanzkriterien

Und ich verschwinde unter’m Canapé, wie Gregor Samsa

Was, arrogant geworden?

Dir hätt' ich auch früher nicht die Hand gegeben

Und ist gar nicht so, als hätt' ich keinen Drang zu reden

Nur starken Ekel gegen Smalltalk und Standardthemen

Standardleben, Erwachsenwerden, Mittelmaß

Anästhetisch langsam sterben, halbleeres Whiskeyglas

'n bisschen Liebesdrama, 'n kleines bisschen Spaß

Ficki Ficki hier und da, alles im sterilen Rahmen

Filme fahren, ich bleibe liegen auf der Stelle

Die Decke über mir wird zur Sixtinischen Kapelle

2015 und ich komm' mit jedem Arschloch klar

Das ganze Sätze raus bekommt derweil es auf sein Smartphone starrt

Ja endlich — Mein Anspruch an die Menschheit sinkt beständig (und lecker ist’s

gewesen)

Und übers Essen reden ist das neue übers Wetter reden

Oder mit ander’n Rappern über and’re Rapper reden

Das echte Leben halt, wovon die Kindheit wie ein Kinotrailer ist

Der nicht hält, was er verspricht

Außerhalb des Märchenwaldes, abgetrennt vom Fernsehgarten

Da wo Erklärungsbedarf gedeckt ist vom Dahergesagten

Wo sie kerzengerade dasteh’n beim Pärchenabend

Auf Reserve fahren und nicht mehr erwarten

Wo sie in die Ferne planen, ab dem Vierten auf den Ersten warten

Und ab dem 40. auf die ersten Herzinfarkte

Wo verzerrte Wahrnehmung verpflichtend ist

Wo alles, was du sagst, klingt, als ob du in ein Kissen sprichst

Ins Gesicht gedrückt von der Ex, wo es stickig ist

Wo entschieden wird was wichtig ist und was nicht

Wo der Satz: «Mein Sohn, das hier wird alles einmal dir gehören.»

Würde er noch ausgesprochen wie 'ne Drohung wirken würde

Doch es ist alles halb so wild

Und es ist alles halb so wild

Mit Anfang 30 ist alles nur noch halb so wild

Es ist alles halb so wild

Es ist alles halb so wild

Mit Anfang 30 ist alles nur noch halb so wild

Ich hab' ja ma' auf Lehramt studiert

War vom Hörsaal bis zum Lehrerzimmer sehr deprimierend

Doch so ein Backstagebereich ist noch mehr deprimierend

Und geht nur etwas eher klar, wenn man da Näschen ziehen darf

Doch der Kater kommt bestimmt und du findest nicht den Punkt

An dem ein Innehalten lohnt, du liegst falsch, liegst dich wund

Bisschen wie’n Delirium, Erinnerungen klingeln Sturm

Und du drehst dich zigfach um ohne Chance auf Linderung

Und das Kissen klebt wie’n Klettverschluss an deinem Stoppelbart

Schlägst du alle Zeit der Welt tot, wächst sie einfach doppelt nach

Es sind keine Höllenqualen, kein Läuterungsberg, kein Teufelswerk

Gott ist fernab und verhält sich neutral

Guck, das Ding ist: Jede Party ist für'n Arsch, sobald man drin ist

Schütt noch einen runter, denn an was du dich erinnerst

Kannst du nicht so richtig stark verklären

Groß und saftig ist die Frucht, mickrig bloß der wahre Kern

Und so 'n bisschen Selbstbetrug ist schon okay

Und du lebst so gut es geht zwischen «noch nicht» und «schon zu spät»

Zwischen «scheiße, scheint schon alles zu sein»

Und «ich bin schon viel zu lange viel zu alt für den Scheiß»

Ist bald vorbei — Sorry, ist übertrieben rübergekommen

Ich war niemals in Echt verrückt, habt ihr das wörtlich genommen?

Ich war nie wirklich Außenseiter, was ich meinte, war der vage Eindruck eines

Grabens

Zwischen mir und all den ander’n Blagen

Bloße Kleinigkeiten, doch mir stoßen Kleinigkeiten auf

Ich komm' in etwa seit ich sechs bin aus dem Staunen nicht mehr raus

Und dem Kopfschütteln — Beide Augenbrauen hochgezogen

Fäuste in den Taschen, Blick zum Boden und ins Bodenlose

Doch es ist alles halb so wild

Es ist alles halb so wild

Mit Anfang 30 ist alles nur noch halb so wild

Und es ist alles halb so wild

Es ist alles halb so wild

Mit Anfang 30 ist alles nur noch halb so wild

Es ist alles halb so wild

Es ist alles halb so wild

Es ist alles halb so wild

Es ist alles halb so wild

Es ist alles halb so wild

Es ist alles halb so wild

Es ist alles halb so wild

Mit Anfang 30 ist alles nur noch halb so wild

Приємно, розкажіть мені більше про критерії релевантності

І я зникаю під канапе, як Грегор Самса

Що, зарозумілий?

Я б теж не подав тобі руку раніше

І це не те, що мені не хочеться говорити

Тільки сильна огида до балачок і стандартних тем

Стандартне життя, дорослішання, посередність

Повільно вмираючий наркоз, напівпорожня склянка віскі

Трохи любовної драми, трохи веселощів

Ficki Ficki тут і там, все в стерильній обстановці

Водіння фільмів, я залишаюся там, де я є

Стеля наді мною перетворюється на Сікстинську капелу

2015 і я ладнаю з кожним мудаком

Усе речення виходить, поки він дивиться на свій смартфон

Так, нарешті — моя претензія на людяність постійно зменшується (і це смачно

був)

А розмови про їжу — це нова річ у розмовах про погоду

Або поговорити з іншими реперами про інших реперів

Просто реальне життя, дитинство якого схоже на трейлер фільму

Хто не виконує те, що обіцяє

За межами казкового лісу, відділеного від телевізійного саду

Там, де потреба в поясненні покривається сказаним

Там, де вони стоять прямо на вечорі для пар

Їдьте з резервом і не чекайте більшого

Де вони планують вдалину, чекаючи першого з четвертого

А з 40-го до перших інфарктів

Де викривлене сприйняття обов’язкове

Де все, що ви говорите, звучить так, ніби ви говорите в подушку

Штовхнув колишнім в обличчя, де душно

Де вирішується, що важливо, а що ні

Де речення: «Сину мій, це все колись буде твоє».

Якби це було виголошено як погрозу, це спрацювало б

Але не все так дико

І все це наполовину дико

У твоїх 30 років все лише наполовину так дико

Це все наполовину дико

Це все наполовину дико

У твоїх 30 років все лише наполовину так дико

Я вчився на вчителя

Було дуже депресивно від лекційної аудиторії до кімнати для персоналу

Але така закулісна ще більше пригнічує

І лише трохи зрозуміліше, якщо дозволено туди тягнути носа

Але похмілля неодмінно настане, а ви не можете знайти суть

Коли варто зупинитися, ти не правий, тобі боляче

Трохи мов марення, спогади дзвонять бурею

І ви обертаєтеся безліч разів без жодного шансу на полегшення

І подушка прилипає до твоєї щетини, як липучка

Якщо вбити весь час на світі, він просто відростає вдвічі

Немає ні пекельних мук, ні гори очищення, ні роботи диявола

Бог далекий і нейтральний

Подивіться, справа в тому, що кожна вечірка відсмоктує дупу, коли ви в ній берете участь

Налийте ще одну за те, що запам’ятали

Невже ти не можеш це перетворити?

Плід великий і соковитий, мізерна лише справжня серцевина

І трохи самообману – це нормально

І живеш як можеш між «ще не» і «вже пізно»

Між "лайно, все здається"

І "Я надто старий для цього лайна"

Скоро закінчиться — Вибачте, це здалося перебільшеним

Я ніколи не був божевільним, ти сприйняв це буквально?

Я ніколи не був аутсайдером, я мав на увазі лише невиразне враження від нього

канава

Між мною та всіма іншими нахабами

Прості дрібниці, але дрібниці приходять до мене

Я був вражений приблизно з шести років

І головою хитає — Обидві брови підіймає

Кулаки в кишені, дивіться в землю і в прірву

Але не все так дико

Це все наполовину дико

У твоїх 30 років все лише наполовину так дико

І все це наполовину дико

Це все наполовину дико

У твоїх 30 років все лише наполовину так дико

Це все наполовину дико

Це все наполовину дико

Це все наполовину дико

Це все наполовину дико

Це все наполовину дико

Це все наполовину дико

Це все наполовину дико

У твоїх 30 років все лише наполовину так дико