La renarde - Weepers Circus, Olivia Ruiz

Bien sûr, vous ne pourriez comprendre

Ce que cette âme était pour moi

Un parterre de fleurs d’oranges

Allongée là, tout contre moi

Ce fut par une nuit blanche

Passant par là, passant par là

Je pleurais sans me faire entendre

Pour quelque amour d’autrefois

Si le bonheur vous laisse en berne

Il peut venir du coin d’un bois

Et prendre du destin les rênes

Ecoutez-moi, écoutez-moi

Moi, j’voudrais juste qu’on m’apprivoise, qu’on m’apprivoise

Moi, j’voudrais juste qu’on m’apprivoise, qu’on m’apprivoise

Sans me juger, sans me blesser

Sans me chasser, sans me garder

Je la vis comme on lit un poème

Elle se coucha non loin de moi

Plus de larme, plus de rengaine

Elle était là, elle me fit roi

Dès lors, chaque jour, chaque heure

A petits pas, à petits pas

Elle vint faire oublier les haines

Et du chagrin le désarroi

Je la pris un jour dans mes bras

Ses petits yeux posés sur moi

Firent d’elle la plus belle

Tu m’apprivoises, me voilà !

Mais comme le vent se lève

Un jour de ci, un jour de là

Des heures d’attentes vaines

Me firent craindre le trépas

Bien sûr, vous pourriez comprendre

Si mon bonheur pas à pas

Vous frôlait le corps et le cœur

Cette petite âme si chère à moi

Si le bonheur vous laisse en berne

Il peut venir du coin d’un bois

Et prendre du destin les rênes

Ecoutez-moi, écoutez-moi

Звичайно, ти не міг зрозуміти

Якою була для мене ця душа

Грядка з помаранчевих квітів

Лежить там, поруч зі мною

Це була безсонна ніч

Проходячи повз, проходячи

Я плакав нечутно

За якесь давнє кохання

Якщо щастя залишає вас на півстолі

Він може прийти з куточка лісу

І візьми кермо долі

Послухай мене, послухай мене

Мене, я б просто хотів, щоб мене приручили, щоб мене приручили

Мене, я б просто хотів, щоб мене приручили, щоб мене приручили

Не засуджуючи мене, не завдаючи мені болю

Не переслідуючи мене, не тримаючи мене

Я живу так, як ми читаємо вірш

Вона лягла недалеко від мене

Ні сліз, ні мелодії

Вона була там, вона зробила мене королем

Так щодня, щогодини

Дитячі кроки, дитячі кроки

Вона прийшла, щоб ненависть забула

І смуток тривога

Одного разу я взяв її на руки

Її маленькі очі на мене

Зробив її найкрасивішою

Ти мене приручи, ось я!

Але як вітер підніметься

День тут, день там

Години безплідного очікування

Змусила мене боятися смерті

Звичайно, ви могли зрозуміти

Якщо моє щастя крок за кроком

Пасла твоє тіло і твоє серце

Ця маленька душа мені така дорога

Якщо щастя залишає вас на півстолі

Він може прийти з куточка лісу

І візьми кермо долі

Послухай мене, послухай мене