Ride Down the Avenue - Walter Martin

Tonight I’m riding all night

Talking to myself and my sleeping bride

And I’m looking at my life

Lord, I hope I’m doing everything right

'Cause I’m just a kid in a man’s shoes

Well everybody says that, but with me it’s true

As I ride down the avenue

Yesterday was Christmas day

I was a little hungover at my sister-in-law's place

Thinking through a hard year

The people that are gone and the people still here

Now I work for both, I do

But I’m wearing out my last pair of good shoes

A voice lost but now clear, like the ringing in my ears

So now I’m riding down the avenue

See the little boys with little toy guns that shoot

In cowboy hats and cuban boots

Their mother’s father’s sailor suits

And I swear I’ve never changed

Since I was 17 I’ve stayed the same

'cept now I drive in the right line

The girls in the back carry my name

Two blue-eyed girls with my name

I’m alone, I’m not alone

And I’m scared, but I’m not scared

And I’m no singer, that much I know

But I’m singing these last lines even so

'Cause I’ve heard the holy sound

Of a teenage band in a basement in the ground

And I heard the marchers' drum

And now I know this thing is just begun

And I know I’m old, it’s true

But I know I’m young, too

As I ride down the avenue

As I ride down the avenue

As I ride down the avenue

Сьогодні я катаюся всю ніч

Розмовляю з собою і моєю сплячою нареченою

І я дивлюся на своє життя

Господи, я сподіваюся, що я все роблю правильно

Тому що я просто дитина на чоловічому місці

Так усі кажуть, але зі мною це правда

Коли я їду по проспекту

Вчора було Різдво

Я був трохи з похмілля у моїй невістки

Роздуми про важкий рік

Люди, які пішли, а люди все ще тут

Тепер я працюю для обох, я працюю

Але я ношу свою останню пару гарного взуття

Голос втрачений, але тепер чистий, як дзвін у вухах

Тож зараз я їду по проспекту

Подивіться на маленьких хлопчиків з маленькими іграшковими пістолетами, які стріляють

У ковбойських капелюхах і кубинських чоботях

Матросські костюми батька їхньої матері

І я присягаюся, що ніколи не змінювався

З 17 років я залишився таким же

Але тепер я їду на правильній лінії

Дівчата ззаду носять моє ім’я

Дві блакитноокі дівчата з моїм ім’ям

Я один, я не один

І мені страшно, але мені не страшно

І я не співачка, я це знаю

Але я все одно співаю ці останні рядки

Бо я чув святий звук

Про підліткову групу в підвалі в землі

І я почув барабан маршу

І тепер я знаю, що ця справа тільки почалася

І я знаю, що я старий, це правда

Але я знаю, що я теж молодий

Коли я їду по проспекту

Коли я їду по проспекту

Коли я їду по проспекту