I'm the Loneliness - Walk In Darkness

In this street men come and go

They walk on the edge of the path

Deaf to the sound of birds

So that, one by one

They vanish in the sands of eternity

My heart beats with the rain

Knowing neither gain nor loss

I’m the silent sea

I’m the loneliness

I’m the loneliness

My gates are open

I’m searching for memories

Among the ruins of men

In the vortex of time

No road is too distant

[I don’t need a motive

To join the party of life ] Given my wings of madness you can fly

To the highest heavens

Where poetry blooms

I’m the bride of blessed or damned

I’m the loneliness

I’m a game of chance

I see beyond the mask

There are no heroes

When I change the colour of things

I’m the loneliness

[Anxiety and sadness

Are only paranoid illusions] I’m the silent sea

I’m the loneliness

I’m the loneliness

My gates are open

I’m searching for memories

Among the ruins of men

In the vortex of time

No road is too distant

You walk in front of your soul

Until the slow decay of things

And fallen leaves hide the path

When the noise of rain replaces the songs of birds

You will find again

You will find me

I’m the silent sea

I’m the loneliness

I’m the loneliness

My gates are open

I’m searching for memories

Among the ruins of men

In the vortex of time

No road is too distant

[I don’t need a motive

To join the party of life

I find comfort In caos and confusion

I laugh at those who do not dare]

На цій вулиці приходять і йдуть чоловіки

Вони йдуть по краю дороги

Глухий до голосу птахів

Так один за одним

Вони зникають у пісках вічності

Моє серце б’ється від дощу

Не знаючи ні виграшу, ні втрати

Я тихе море

Я - самотність

Я - самотність

Мої ворота відкриті

Шукаю спогади

Серед руїн чоловіків

У вирі часу

Жодна дорога не занадто віддалена

[Мені не потрібен мотив

Щоб приєднатися до вечірки життя ] Маючи мої крила божевілля, ви можете літати

До найвищих небес

Де цвіте поезія

Я наречена блаженної чи проклятої

Я - самотність

Я гра на випадок

Я бачу за межами маски

Немає героїв

Коли я міняю колір речей

Я - самотність

[Тривога і смуток

Це лише параноїдальні ілюзії] Я тихе море

Я - самотність

Я - самотність

Мої ворота відкриті

Шукаю спогади

Серед руїн чоловіків

У вирі часу

Жодна дорога не занадто віддалена

Ти йдеш перед своєю душею

До повільного розпаду речей

А опале листя ховає доріжку

Коли шум дощу замінює пісні пташок

Ви знайдете знову

Ти знайдеш мене

Я тихе море

Я - самотність

Я - самотність

Мої ворота відкриті

Шукаю спогади

Серед руїн чоловіків

У вирі часу

Жодна дорога не занадто віддалена

[Мені не потрібен мотив

Щоб приєднатися до вечірки життя

Я знаходжу втіху в безладах і плутанині

Я сміюся з тих, хто не сміє]