De Brievenbus Wou Niet Meer - Vof De Kunst

Er was er 's een brievenbus, die op een pleintje stond

Een mooie roje brievenbus;

hij had een open mond

Daar gingen alle brieven in, de hele dag maar door

En nu en dan kwam er een man van 't grote postkantoor

Die haalde dan de brieven uit die brievenbus z’n buik

En deed ze in een grote zak.

O, jongens 't ging zo puik

Maar gisteren zei die brievenbus: Nou wil ik het niet meer

Ik heb er schoon genoeg van, leg de brieven daar maar neer

Hij deed z’n mond dicht met een klap en deed 'm niet meer open

En alle mensen kwamen daar met brieven aangelopen

Ze riepen: Kijk, de bus is dicht, hoe komt dat nou, zeg hee!

Hee, doe je mond 'ns open!

Maar de brievenbus zei: Nee

Toen kwam de directeur, de directeur van 't postkantoor

Die kwam al met een hamer en een beitel en een boor

Maar wat hij ook probeerde, het hielp allemaal geen steek

De brievenbus bleef dicht en werd alleen een beetje bleek

Maar toen kwam kleine Petertje en zei: O, asjeblief

Doe nou je mond eens open, want ik heb zo’n mooie brief!

En als je 't niet voor mij doet, doe het dan voor deze dame!

En toen begon de brievenbus zich vreselijk te schamen

Hij werd nog roder dan tevoor, en riep: Pardon, pardon…

Hij deed zijn mond wijd open, zeg, zo wijd als hij maar kon

De mensen dansten om hem heen, en al die mensen zeien:

Jij bent de beste brievenbus van heel de posterijen

Там була поштова скринька, яка була на невеличкій площі

Красива червона поштова скринька;

у нього був відкритий рот

Цілий день туди надходили всі листи

І час від часу приходив чоловік із великої пошти

Потім він забрав листи з поштової скриньки в свій живіт

І покладіть їх у великий мішок.

О, хлопці, все пройшло так чудово

Але вчора на тій поштовій скриньці було написано: тепер я її більше не хочу

Мені досить просто покласти туди літери

Він з тріском закрив рота і більше не відкривав його

І всі люди прибігли з листами

Вони кричали: дивіться, автобус закритий, чому це так, кажи привіт!

Гей, відкрий рота!

Але поштова скринька сказала: Ні

Потім прийшов директор, директор пошти

Він уже прийшов з молотком, зубилом і дрилем

Але хоч що пробував, не допомагало

Поштова скринька залишилася закритою і лише трохи зблідла

Але потім підійшов маленький Пітер і сказав: О, будь ласка

А тепер відкрийте рота, бо в мене такий гарний лист!

І якщо ви не зробите це для мене, зробіть це для цієї жінки!

І потім поштова скринька почала страшенно соромитися

Він почервонів ще більше, ніж раніше, і закричав: «Вибачте, вибачте…»

Він широко відкрив рота, мовляв, як міг

Люди танцювали навколо нього, і всі ті люди казали:

Ви найкраща скринька з усіх поштових служб