Наташка - Владимир Маркин

Опустел перрон,

Можно уходить.

Мне теперь цветы

Некому дарить.

За колонной я Так и простоял,

А тебя другой

С поезда встречал.

Наташа, Наташа,

Если бы диво

Случилось, и стала

Ты вдруг не красивой.

Быть может, тогда ты Смогла бы заметить,

Что я с тобой рядом

Один в целом свете.

Мимо проходя,

Здравствуй, — говоришь,

Словно сквозь меня

Будто вдаль глядишь.

Я кажусь тебе

Тем, кем был вчера —

Мальчиком смешным

С нашего двора.

Наташа, Наташа,

Если бы диво

Случилось, и стала

Ты вдруг не красивой.

Быть может, тогда ты Смогла бы заметить,

Что я с тобой рядом

Один в целом свете.

Каждый день я ждал,

Ездил на вокзал,

Крестик в календарь

Ставил, дни считал.

Ждал, что ты пройдёшь

Через старый двор,

Ждал, как ждут всегда,

Тихий нежный взор.

Наташа, Наташа,

Если бы диво

Случилось, и стала

Ты вдруг не красивой.

Быть может, тогда ты Смогла бы заметить,

Что я с тобой рядом

Один в целом свете.

На на на на На на на на на на на На на на на на на на

На на на

На на на на на На на на на на на на

На на на на на на на На на на Наташа, Наташа,

Если бы диво

Случилось, и стала

Ты вдруг не красивой.

Быть может, тогда ты Смогла бы заметить,

Что я с тобой рядом

Один в целом свете.

Наташа, Наташа,

Если бы диво

Случилось, и стала

Ты вдруг не красивой.

Быть может, тогда ты Смогла бы заметить,

Что я с тобой рядом

Один в целом свете.

Что я с тобой рядом

Один в целом свете.

Что я с тобой рядом

Один в целом свете.

Спустів перон,

Можна йти.

Мені тепер квіти

Нема кому дарувати.

За колоною я Так і простояв,

А тебе інший

З поїзда зустрічав.

Наташа, Наташа,

Якщо би диво

Сталося, і стала

Ти раптом не гарною.

Можливо, тоді ти Змогла би помітити,

Що я з тобою поруч

Один у цілому світлі.

Мимо проходячи,

Привіт, кажеш,

Немов крізь мене

Наче вдалину дивишся.

Я здається тобі

Тим, ким був учора —

Хлопчиком кумедним

З нашого двору.

Наташа, Наташа,

Якщо би диво

Сталося, і стала

Ти раптом не гарною.

Можливо, тоді ти Змогла би помітити,

Що я з тобою поруч

Один у цілому світлі.

Щодня я чекав,

Їздив на вокзал,

Хрестик у календар

Ставив, дні рахував.

Чекав, що ти пройдеш

Через старе подвір'я,

Чекав, як чекають завжди,

Тихий ніжний погляд.

Наташа, Наташа,

Якщо би диво

Сталося, і стала

Ти раптом не гарною.

Можливо, тоді ти Змогла би помітити,

Що я з тобою поруч

Один у цілому світлі.

На на на на На на на на на на на На на на на на на на

На на на

На на на на на На на на на на на на

На на на на на на на На на на Наташа, Наташа,

Якщо би диво

Сталося, і стала

Ти раптом не гарною.

Можливо, тоді ти Змогла би помітити,

Що я з тобою поруч

Один у цілому світлі.

Наташа, Наташа,

Якщо би диво

Сталося, і стала

Ти раптом не гарною.

Можливо, тоді ти Змогла би помітити,

Що я з тобою поруч

Один у цілому світлі.

Що я з тобою поруч

Один у цілому світлі.

Що я з тобою поруч

Один у цілому світлі.