Грустный твист - Владимир Маркин

На землю лёг первых

Снежинок пунктир,

Бреду сам не знаю куда.

Вчера был понятен

И ласков весь мир,

Сегодня подкралась беда.

А ты разлука,

Злодейка разлука,

Ты как обычно

Приходишь без стука,

Незваной гостьей скользнёшь

В приоткрытую дверь,

Всё проходит,

Хоть верь, хоть не верь.

Как листья в саду

Увядают мечты,

Наверно, тебя не вернёшь.

Друзья говорят —

Очень гордая ты,

Пока не простишь, не придёшь.

А ты разлука,

Злодейка разлука,

Ты как обычно

Приходишь без стука,

Незваной гостьей скользнёшь

В приоткрытую дверь,

Всё проходит,

Хоть верь, хоть не верь.

А ты разлука,

Злодейка разлука,

Ты как обычно

Приходишь без стука,

Незваной гостьей скользнёшь

В приоткрытую дверь,

Всё проходит,

Хоть верь, хоть не верь.

В пустых переулках

Я буду бродить,

Искать там душевный покой.

Я знаю, что лучше

Тебя позабыть,

Но трудно

Бороться с собой.

С цыганкой-судьбой

В поддавки я сыграл,

За это теперь одинок.

Но всё бы простил я

И всё бы отдал

За твой полуночный звонок.

А ты разлука,

Злодейка разлука,

Ты как обычно

Приходишь без стука,

Незваной гостьей скользнёшь

В приоткрытую дверь,

Всё проходит,

Хоть верь, хоть не верь.

А ты разлука,

Злодейка разлука,

Ты как обычно

Приходишь без стука,

Незваной гостьей скользнёшь

В приоткрытую дверь,

Всё проходит,

Хоть верь, хоть не верь.

На землю ліг перших

Сніжинок пунктир,

Марю сам не знаю куди.

Вчора був зрозумілий

І ласкав весь світ,

Сьогодні підкралося лихо.

А ти розлука,

Злодійка розлука,

Ти як зазвичай

Приходиш без стуку,

Непроханою гостею ковзаєш

В|відчинені двері,

Все проходить,

Хоч вір, хоч не вір.

Як листя в саду

В'януть мрії,

Напевно, тебе не повернеш.

Друзі кажуть —

Дуже горда ти,

Поки не пробачиш, не прийдеш.

А ти розлука,

Злодійка розлука,

Ти як зазвичай

Приходиш без стуку,

Непроханою гостею ковзаєш

В|відчинені двері,

Все проходить,

Хоч вір, хоч не вір.

А ти розлука,

Злодійка розлука,

Ти як зазвичай

Приходиш без стуку,

Непроханою гостею ковзаєш

В|відчинені двері,

Все проходить,

Хоч вір, хоч не вір.

У порожніх провулках

Я буду блукати,

Шукати там душевний спокій.

Я знаю, що краще

Тебе забути,

Але|важко|

Боротися із собою.

З циганкою-долею

У піддавки я зіграв,

За це тепер самотній.

Але все би пробачив я

І все би віддав

За твій північний дзвінок.

А ти розлука,

Злодійка розлука,

Ти як зазвичай

Приходиш без стуку,

Непроханою гостею ковзаєш

В|відчинені двері,

Все проходить,

Хоч вір, хоч не вір.

А ти розлука,

Злодійка розлука,

Ти як зазвичай

Приходиш без стуку,

Непроханою гостею ковзаєш

В|відчинені двері,

Все проходить,

Хоч вір, хоч не вір.