Горе - Владимир Черняков

Я у горя спросил: Что ко мне прицепилось?

Что-же надо тебе, больше нет моих сил

||От ненужных побед мои раны открылись

||И веселья бокал я до капли испил

Я как-буд-то слепой натыкаюсь на стены

И по мокрым камням мои пальцы скользят

||Одинокой и злой, путь застелен изменой

||И проклятий слова будто пули свистят

Я бы бросился вниз да уж некуда падать

Я б хотел закричать да свой голос сорвал

||За какою стеной мои счастье и радость

||За какие грехи Бог страданья послал

Я у горя спросил: Что ко мне прицепилось?

Что-же надо тебе, больше нет моих сил

||От ненужных побед мои раны открылись

||И веселья бокал я до капли испил

Проигрыш … Я у горя спросил.

Я у горя запитав: Що до мене причепилося?

Що ж треба тобі, більше немає моїх сил

||Від непотрібних перемог мої рани відкрилися

||І веселощі келих я до краплі випив

Я якось сліпий натикаюся на стіни

І по мокрим каменям мої пальці ковзають

||Самотнім і злим, шлях застелений зрадою

||І прокльонів слова ніби кулі свистять

Я би кинувся вниз та вже нікуди падати

Я б хотів закричати та свій голос зірвав

||За якою стіною мої щастя і радість

||За які гріхи Бог страждання послав

Я у горя запитав: Що до мене причепилося?

Що ж треба тобі, більше немає моїх сил

||Від непотрібних перемог мої рани відкрилися

||І веселощі келих я до краплі випив

Програш … Я в горя запитав.