Питер - Витас

От Лениградского вокзала до Московского

Уносит меня «Красная стрела».

От воздуха от звёздного Кремлёвского

Я уезжаю, оставляя все дела.

Я уезжаю в Петербург,

Официально город он герой.

Но для меня он город — друг,

Такой мне близкий и такой родной.

Здесь мне дышится и мечтается

Так свободно и так легко.

Ах, ночи белые, раскрасавицы!

И московским до них далеко!

Ах, ночи белые, раскрасавицы!

И московским до них далеко!

На Васильевском в тихом скверике

Я назначу встречу случайную,

И опять в любовь я поверю

С незнакомкою печальною.

Я уезжаю в Петербург,

Официально город, он герой.

Но для меня он город — друг,

Такой мне близкий и такой родной.

Здесь мне дышится и мечтается

Так свободно и так легко.

Ах, петербургские раскрасавицы!

И московским до них далеко!

Ах, ночи белые, раскрасавицы!

И московским до них далеко!

Здесь мне дышится и мечтается

Так свободно и так легко.

Ах, петербургские раскрасавицы!

И московским до них далеко!

Ах, ночи белые, раскрасавицы!

И московским до них далеко!

Від Леніградського вокзалу до Московського

Забирає мене «Червона стріла».

Від Повітря від Зоряного Кремлівського

Я їду, залишаючи всі справи.

Я їду в Петербург,

Офіційно місто він герой.

Але для мене він місто — друг,

Такий мені близький і такий рідний.

Тут мені дихається і мріється

Так вільно і так легко.

Ах, ночі білі, красуні!

І московським до них далеко!

Ах, ночі білі, красуні!

І московським до них далеко!

На Васильєвському в тихому скверику

Я призначу зустріч випадкову,

І знову в любов я повірю

З незнайомкою сумною.

Я їду в Петербург,

Офіційно місто, він герой.

Але для мене він місто — друг,

Такий мені близький і такий рідний.

Тут мені дихається і мріється

Так вільно і так легко.

Ах, петербурзькі красуні!

І московським до них далеко!

Ах, ночі білі, красуні!

І московським до них далеко!

Тут мені дихається і мріється

Так вільно і так легко.

Ах, петербурзькі красуні!

І московським до них далеко!

Ах, ночі білі, красуні!

І московським до них далеко!