Мама - Витас

Мне трудно передать словами

Те чувства, что во мне живут

Как объяснить все ведь ночами

Заснуть раздумья не дают

Тебя я вспоминаю, мама,

Родная, милая прости

За то, что был всегда упрям я

Избрал тернистые пути.

Прости, родная, за разлуку

За письма редкие мои

Я мысленно тебе целую руку

И губы сжатые твои

Я часто плачу вспоминая, как обижал порой тебя

Прости меня, моя родная, в последний раз прости любя

Как много так не понимал я, как много мне ещё понять

Наверное любил я мало коль всёж не смог любовь познать

Прости, родная, за разлуку

За письма редкие мои

Я мысленно тебе целую руку

И губы сжатые твои

Твою любовь, любовь без меры, твои надежды и мечты

Прости за дерзкие манеры из - за чего грустила ты

Теперь о жизни больше знаю, я многое сумел понять

Твою заботу вспоминаю и так хочу тебя обнять

Прости, родная, за разлуку

За письма редкие мои

Я мысленно тебе целую руку

И губы сжатые твои

Прости, родная, за разлуку

За письма редкие мои

Я мысленно тебе целую руку

И губы сжатые твои

Мені важко передати словами

Ті почуття, що в мені живуть

Як пояснити все ж ночами

Заснути роздуми не дають

Тебе я згадую, мамо,

Рідна, мила вибач

За те, що був завжди впертий я

Обрав тернисті шляхи.

Вибач, рідна, за розлуку

За листи мої рідкісні

Я подумки тобі цілу руку

І губи стислі твої

Я часто плачу згадуючи, як кривдив часом тебе

Вибач мені, моя рідна, востаннє пробач люблячи

Як багато я так не розумів, як багато мені ще зрозуміти

Напевно любив я мало якщо не зміг кохання пізнати

Вибач, рідна, за розлуку

За листи мої рідкісні

Я подумки тобі цілу руку

І губи стислі твої

Твоє кохання, кохання без міри, твої надії та мрії

Вибач за зухвалі манери через що сумувала ти

Тепер про життя більше знаю, я багато зумів зрозуміти

Твою турботу згадую і так хочу тебе обійняти

Вибач, рідна, за розлуку

За листи мої рідкісні

Я подумки тобі цілу руку

І губи стислі твої

Вибач, рідна, за розлуку

За листи мої рідкісні

Я подумки тобі цілу руку

І губи стислі твої