Луна - Витас

Под вечер долгого дня я убегаю в тебя

В твои глаза, руки, губы и плечи

Я знаю это болезнь но мне не справиться с ней

И без тебя мне не станет легче

Снова зал ожидает где?

Снова мир без тебя опустел

Ах, какая в небе луна

Вот бы завтра сойти, вот бы завтра сойти с ума

Чтоб не думать и не гадать: Сколько ждать мне еще?

Сколько ждать?

Не ждать трудней чем ждать, тебе меня не понять

Секунды падают словно капли

И вновь закончится ночь что так похожа на дождь

И мы как-будто чужими станем

Стрелки замерли на без пяти

Почему ты не хочешь прийти?

Ах, какая в небе луна

Вот бы завтра сойти, вот бы завтра сойти с ума

Чтоб не думать и не гадать: Сколько ждать мне еще?

Сколько ждать?

Ах, какая в небе луна

Вот бы завтра сойти, вот бы завтра сойти с ума

Чтоб не думать и не гадать: Сколько ждать мне еще?

Сколько ждать?

Надвечір довгого дня я тікаю в тебе

У твої очі, руки, губи та плечі

Я знаю це хвороба, але мені не впоратися з нею

І без тебе мені не стане легше

Знову зал чекає де?

Знову світ без тебе спорожнів

Ах, який у небі місяць

От би завтра збожеволіти, ось би завтра збожеволіти

Щоб не думати і не гадати: Скільки мені чекати ще?

Скільки чекати?

Не чекати важче, ніж чекати, тобі мене не зрозуміти

Секунди падають немов краплі

І знову закінчиться ніч що так схожа на дощ

І ми ніби чужими станемо

Стрілки завмерли без п'яти

Чому не хочеш прийти?

Ах, який у небі місяць

От би завтра збожеволіти, ось би завтра збожеволіти

Щоб не думати і не гадати: Скільки мені чекати ще?

Скільки чекати?

Ах, який у небі місяць

От би завтра збожеволіти, ось би завтра збожеволіти

Щоб не думати і не гадати: Скільки мені чекати ще?

Скільки чекати?