Две столицы - Витас

Снова в путь… На душе моей осень

Мне родным стал полночный вагон

В город грез меня поезд уносит

Стук колес вновь прогонит мой сон

Две столицы, две столицы —

Города родные мне

Две столицы, две столицы…

То плацкартный, то купе…

Две столицы, поезд мчится

Унося меня с собой

Две столицы, дай забыться

И понять, где дом родной

Грустью нежной зовет путь знакомый

Мысли тают, по рельсам скользя

Обгоняя мой путь бесконечный

Меж столицами ты, жизнь моя

Две столицы, две столицы —

Города родные мне

Две столицы, две столицы…

То плацкартный, то купе…

Две столицы, поезд мчится

Унося меня с собой

Две столицы, дай забыться

И понять, где дом родной

Две столицы, две столицы —

Города родные мне

Две столицы, две столицы…

То плацкартный, то купе…

Две столицы, поезд мчится

Унося меня с собой

Две столицы, дай забыться

И понять, где дом родной

Две столицы, дай забыться

И понять, где дом родной

Знову в шлях… На душі моєї осені

Мені рідним став північний вагон

У місто мрій мене поїзд відносить

Стук коліс знову прожене мій сон

Дві столиці, дві столиці —

Міста рідні мені

Дві столиці, дві столиці.

То плацкартний, то купе...

Дві столиці, поїзд мчить

Виносячи мене з собою

Дві столиці, дай забути

І зрозуміти, де будинок рідний

Сумом ніжною кличе шлях знайомий

Думки тануть, по рейках ковзаючи

Обганяючи мій шлях нескінченний

Між столицями ти життя моє

Дві столиці, дві столиці —

Міста рідні мені

Дві столиці, дві столиці.

То плацкартний, то купе...

Дві столиці, поїзд мчить

Виносячи мене з собою

Дві столиці, дай забути

І зрозуміти, де будинок рідний

Дві столиці, дві столиці —

Міста рідні мені

Дві столиці, дві столиці.

То плацкартний, то купе...

Дві столиці, поїзд мчить

Виносячи мене з собою

Дві столиці, дай забути

І зрозуміти, де будинок рідний

Дві столиці, дай забути

І зрозуміти, де будинок рідний