La battaglia - Viola Valentino

La battaglia non ha soste, siamo giunti ai coltelli

Respiriamo l’ira e viviamo solo di duelli

Così non va, così non va purtroppo

Crudele tu, violenta io, è troppo

Liti in treno, negli alberghi

Liti in casa, scandali sempre tristi

I tuoi occhi così belli

Sono rossi se non addirittura pesti

Così non va, così non va purtroppo

Anche metà di questa guerra è troppo

Perché viviamo da nemici

Se non sappiamo stare soli

Se tu hai bisogno poi di me

E io finisco per cercare sempre te, sempre te

Sempre te, sì… sempre te

Amici partigiani da convincere, ricatti strani

Telefono che squilla tutta notte, minacce nuove per domani

Più dirsi no, più dirsi no, amore

Forse si può, forse si può davvero

Stanca di lottare, mi stendo infine, esausta, sopra il letto

E vedo il tuo profilo dolce disegnato sul soffitto

Più dirsi no, più dirsi no, amore

Forse si può, forse si può davvero

Ma perché vivere in trincea

Per poi cercarsi quando è notte?

Se tu dipendi poi da me

E io finisco per cercare sempre te, sempre te

Sempre te, sì… sempre te

Бій не припиняється, ми дійшли до ножів

Ми дихаємо гнівом і живемо лише дуелями

Це не так, на жаль, це не так

Жорстокий ти, жорстокий я, це вже забагато

Сварки в поїзді, в готелях

Вдома сварки, завжди сумні скандали

Твої очі такі гарні

Вони червоні, якщо не чорні

Це не так, на жаль, це не так

Навіть половина цієї війни – це забагато

Бо живемо як вороги

Якщо ми не знаємо, як бути на самоті

Якщо я тобі тоді потрібен

І я завжди шукаю тебе, завжди тебе

Завжди ти, так ... завжди ти

Друзі-партизани переконатися, дивні шантажи

Телефон дзвонить всю ніч, нові погрози на завтра

Чим більше ти говориш ні, тим більше ти кажеш ні, кохана

Може, може, може й справді

Втомившись від бою, я нарешті, виснажений, ліг на ліжко

І я бачу твій милий профіль, намальований на стелі

Чим більше ти говориш ні, тим більше ти кажеш ні, кохана

Може, може, може й справді

Але навіщо жити в окопах

Щоб потім шукати один одного, коли настане ніч?

Якщо ви залежите від мене тоді

І я завжди шукаю тебе, завжди тебе

Завжди ти, так ... завжди ти