29 avril au 28 mai - Vincent Delerm

Si elle devait dire

A priori elle dirait

Que l’affiche qui se déchire

Peinture flamande au Grand Palais

Comme ça de mémoire

Elle dirait qu’elle l’a toujours vue

Sur la porte au fond du couloir

Que ses yeux l’ont toujours connue

Même le soirs où cet homme

Qui vit maintenant à Bruxelles

Se penchait pour jouer avec elle

Même les soirs où cette femme

Qui a voulu rester ici

Disait nous avons la belle vie

Si elle devait dire

A priori elle dirait

Que l’affiche qui se déchire

29 avril au 28 mai

Comme ça sans y penser

Elle dirait qu’elle était déjà

Vraisemblablement punaisée

Il y a quinze ans au même endroit

Même les soirs où cet homme

Qui s’endort ce soir à Bruxelles

S’approchait pour jouer avec elle

Même les soirs où cette femme

Qui a voulu rester ici

Disait nous avons la belle vie

Si elle devait dire

A priori elle dirait

Que l’amour finit par pâlir

Comme les affiches du Grand Palais

Якби вона сказала

Спочатку вона сказала б

Чим плакат, що рве

Фламандський живопис у Гран-Пале

Таке по пам'яті

Вона виглядає так, ніби завжди це бачила

На дверях у коридорі

Що її очі завжди знали її

Навіть у ті ночі, коли ця людина

Хто зараз живе в Брюсселі

Нахилився, щоб пограти з нею

Навіть у ті ночі, коли ця жінка

Хто хотів тут залишитися

Сказав, що у нас добре життя

Якби вона сказала

Спочатку вона сказала б

Чим плакат, що рве

З 29 квітня по 28 травня

Так, не замислюючись про це

Здається, вона вже була

Швидше за все, закріплено

П'ятнадцять років тому там же

Навіть у ті ночі, коли ця людина

Хто засинає сьогодні вночі в Брюсселі

Підійшов до гри з нею

Навіть у ті ночі, коли ця жінка

Хто хотів тут залишитися

Сказав, що у нас добре життя

Якби вона сказала

Спочатку вона сказала б

Ця любов закінчується згасанням

Як плакати Гран Пале